Обличчя Тернополя: Тарас Яцунський – найцікавіша особистість одного тернопільського ВУЗу

Тарас Яцунський

Чи багато ви знаєте людей, які можуть одночасно поєднувати навчання, студентське самоврядування, скаутство, туризм і при цьому знаходити час для відпочинку? Ще й прекрасно відрекомендувати себе абсолютно у всіх цих сферах? Напевне, таких небагато. Сьогоднішній герой нашого спецпроекту, студент медичного факультету, Тарас Яцунський, належить саме до таких ентузіастів. Отже, про його багатогранне цікаве життя далі в ексклюзивному інтерв’ю…

– Чим для тебе є університет?

– Університет для мене – це, безперечно, життєвий досвід , друзі, навчання та власний ріст, як особистості.

– Що для тебе головне в житті?

– Це самовдосконалення, успіх у сімейному житті, роботі, навчанні.

– Наскільки відомо, ти голова студентської ради 3 і 4 гуртожитку. Чи вдається тобі виконувати покладені на тебе обов’язки і чи прислухаються до твоїх порад та настанов інші студенти?

– Спершу, звичайно, було дуже важко, але на даний момент добре справляюсь зі своїми обов’язками. Наразі скарг не було, не жалілися. А щодо настанов – то виконують (перший курс точно). Зараз, звичайно, дуже цікаві студенти, кожен зі своїми родзинками. Колись всі були на рівні, а зараз до кожного потрібно знаходити індивідуальний підхід. Але справляюсь…

– Як відомо, ти досвідчений скаут. В яких саме акціях цієї організації ти брав участь?

– Хоча від часу заснування скаутства на Україні пройшло 10 років, але він і досі розвивається. Ми проводимо багато акцій як міжнародних, так і на теренах України. Нещодавно відбулася Всеукраїнська мандрівка: «Золочів – Олесько – Підкамінь», в якій прийняли участь 60 керівників (це хлопці віком від 18 до 40-50 років), також гості з Польщі. Влітку в нас планується Міжнародний табір, на який з’їдуться дуже багато скаутів з Європи, України, Росії, Білорусії.

– А як пласт впливає на формування тебе, як особистості?

– Я є кошовим у своєму районі, а це розвиває в мені певні комунікативні навики. Беру участь у пласті з 16 років і ці всі виховні моменти, думаю, дали поштовх тому, що навчився контролювати себе та вправно спілкуватися з людьми.

– Окрім цього всього ти є заступником голови творчого колективу ТДМУ. Чи не важко поєднувати таку активну творчу діяльність з навчанням?

– Принаймні, справляюсь, наразі. Хочу розповісти про один цікавий випадок. Після минулорічного Нового року ми з Богданом зустрілися в кафе біля біологічного корпусу, випили соку та подумали про те, що потрібно створити окремий Творчий Колектив, оскільки в нашому університеті розвиток мистецтва був на дуже низькому рівні, взагалі нічого не проводилось. Ми склали план на місяць роботи, створили КВН (це був наш перший успішний проект). А перше свято, яке ми організували, був День святого Валентина. Ми дуже багато над цим працювали, але в кінцевому результаті все прекрасно вдалось, хоча на той час у нас навіть не було власного приміщення. З того часу ми ідемо разом крок у крок, організовуємо, створюємо, одним словом, помалу справляємось.

– А як ще ти полюбляєш проводити дозвілля?

– Я – затятий мандрівник. Тому дуже хочу краще познайомитись з нашою Україною, зарубіжжям. Завжди так випадає, що влітку відвідую інші країни. Минулого року, наприклад, був у Словаччині, а цього – в Чехії.

– Повернемось до університету. Чи є у тебе улюблений викладач?

– Звичайно,це мій науковий керівник , викладач з урології, доцент, Мисак Андрій Іванович.

– Який випадок за роки навчання в ТДМУ тобі найбільше запам’ятався?

– Напевне найбільше запам’яталась поїздка в Крахів на курси реанімаційних заходів. Це дуже цікавий випадок і я радий, що там побував. Там на міжнародному рівні, на прикладі Польщі та Європи, нас навчали і показували, як надають невідкладну допомогу та що для цього використовують.

– Які на твою думку «плюси» і «мінуси» в професії лікаря?

– «Мінуси», звичайно, це заробітна плата, а також недооцінювання молодих спеціалістів, труднощі з пошуком роботи. Держава обмежує молодих амбіційних спеціалістів, не даючи їм змоги самореалізуватися, використати всі свої знання та досягти успіху. А до «плюсів» належить те, що це – найдобріша професія. Тобто ти своїми діями допомагаєш людям та несеш у світ добро. А ще «плюс» – ця професія дає можливість росту. Коли ти починаєш з інтерна, потім переходиш на лікаря, ти можеш далі рости в своїх можливостях, добиватися наукових ступенів.

– Які твої найголовніші плани на майбутнє?

– Це, звичайно, закінчити успішно університет, знайти роботу, одружитися,- звичайні людські плани.

– І на завершення, твої побажання студентам.

– В першу чергу, знайти себе як в повсякденному житті, так і в медицині, самовдосконалюватись. А ще кохати і бути коханими!

Обличчя ТДМУ

Comments are closed.