Тернопільський Лучано Паваротті малює, в’яже, рибалить і пише вірші про Україну

«Чому я людина? Чому я не птах? Чому я так хочу без крилець літать?» — з такими уже дорослими міркуваннями чи не вперше зустріли ми юне обдарування Тернопільщини Романа Сасанчина, учасника проекту «Голос. Діти» (2012), учня Львівської спеціалізованої музичної школи ім. Соломії Крушельницької. Власне, цими рядками з пісні «Крила життя» Роман здивував чималу аудиторію Львівської філармонії на гала-концерті Міжнародного конкурсу «Пісня серця-2013», присвяченому Року Віри та 1025-літтю хрещення України.

Юне обдарування Тернопільщини Роман Сасанчин, учасник проекту «Голос. Діти» (2012), учень Львівської спеціалізованої музичної школи ім. Соломії Крушельницької.Торішня перемога з авторською піснею (слова Романа Сасанчина, музика о. Івана Полевого), цілковите захоплення глядачів, а найголовніше — враження від архітектурного патріотичного Львова надихнули юнака на омріяне навчання у місті Лева. Так швидко збіг рік, а в хлопця — нові захоплення, здобутки, пріоритети. Роман досить вправно володіє своїм розливчастим академічним голосом, бо ж мелодія — із серця. Кожен день у школі збігає не безслідно. «Музлітература, вокал, фортепіано, сольфеджіо, предмети з основної школи — ми вивчаємо це щодня. Цікаво відтворювати нові мелодії, гами, етюди, сонатини, менуети. Я без музики тепер ніяк», — зізнається хлопчина.

У його репертуарі, крім всезнаної італійської опери, в’язанки українських народних пісень, класичних довершень, з’явилось багато власних музичних студіювань. «Отак прослухає мелодію із будь-якого диска — й одразу береться відтворювати, частіше награє свою», — додає батько Романа Василь Іванович.

Не триматимемо в секреті, що юнак пише вірші. Про Україну, події з Майдану, про природу, рідне село Садки, в якому зростає, хоч і навчається у Львові. Неочікуваною цікавинкою стало те, що хлопець під мудрим керівництвом директора школи Левка Мироновича Закопця розпочав грати на гобої, дещо схожому за своєю структурою до кларнета.

Цьогоріч на святкуванні Дня Матері вдруге і, надіємось, не востаннє Львівська філармонія аплодувала Романові, який виступив із піснею «O sole mio» під музичним супроводом симфонічного оркестру. Радіє родина, що Бог дав синові талант, і молиться за його щасливу долю, бо не завжди є змога всебічно реалізовувати вміння сина. А він навіть на канікулах не полишає грати на акордеоні, опановує гітару, виграє на сопілці, нещодавно й на цимбалах акомпанував. Серед захоплень Ромчика — малювання, в’язання, риболовля. «Талановита людина — талановита в усьому», — сказав якось про Романа продюсер Костянтин Меладзе. Тернопільський Лучано Паваротті, садківський соловейко так прагне миру на землі та доброї долі для Вкраїни, що про це він щодень молить Бога, як і, мабуть, кожна вкраїнська дитина:

В жалобі схилена тополя.

Сердитий вітер навкруги.

А на сході — страшна доля.

Життя поклали вояки.

Герої неньку захищають,

За Україну йде війна.

Герої просто не вмирають —

Така жорстока боротьба.

Маленькі діти хліба просять,

Бо тата й мами вже нема…

Ночують у підвалах й досі.

Коли ж закінчиться війна?

Та Україна нездоланна

Буде боротись до кінця.

На нашім боці сила Божа,

Марії та Її Христа.

Моліться всі за Батьківщину,

За нашу армію моліть.

За рідну неньку Україну

Про милість Господа просіть.

Попри те, що Роман Сасанчин яскраво засвітився на телешоу, став учасником різних телепередач, усе ж він із новими починаннями мріє знову підкорити «Голос. Діти». Мабуть, знайдеться добра меценатська душа, яка допоможе реалізувати мрії талановитого хлопчика.

Катерина БАНДЕРІВЕЦЬ.

«Вільне життя плюс»

Comments are closed.