У Тернополянки Наталії Басараб “мешкають” Сумська та Боярський

Тернопільська художниця Наталія Басараб має близько півсотні ляльок-копій відомих акторів та співаків. Зробила їх сама із різних матеріалів. Самотужки шиє для них костюми, робить шиньйони і навіть взуття.
В її колекції є Вів’єн Лі у ролі Скарлетт, Мішель Мерсьє в образі Анжеліки, Ольга Сумська як Роксолана, “жандарм” Луї де Фюнес, а ще Софі Лорен, Анастасія Вертинська, Алла Пугачова, Мерилін Монро та багато інших зірок.
Крім того, серед її робіт є і авторські ляльки, навіяні поетичними образами – “Ангел і душа”, “День”, “Ніч” та “Ельф чорно-білих снів”.
Як розповіла Gazeta.ua сама авторка, на одну ляльку витрачає по півроку.
“Ляльками займаюся уже 10 років. Спочатку ніхто не вірив, що з того щось вийде. Вважали дилетантством. Першу ляльку зробила із пап’є-маше, це була просто дама у капелюшку і чорній сукні. А потім я подумала: так люблю кіно, недарма все життя фільми дивлюся. Вирішила зробити ляльку, схожу на актора. Вибрала російського артиста Ніколая Єрьоменка. Першу ляльку одразу подарувала, а от Єрьоменко у мене є і досі”, – поділилася спогадами жінка.
Художниця випробувала різні техніки – від пап’є-маше до гіпсу і пластику. Тепер використовує пластик для видимих частин тіла ляльки, а під одягом ховає каркас із фольгою.
“Гіпсова лялька важка, ближча до скульптури. А має бути легкою. Тому і використовую пластик. До того ж, з допомогою пластику можна тонко передати міміку лиця героя і навіть зморшки. Я добре малюю портрети, тому самій дуже цікаво відтворити портретну схожість актора і ляльки. Коли малюю картини, я імпресіоніст. А коли створюю ляльку – найбільше подобається реалізм”, – акцентувала Наталія Басараб.
Своїх ляльок авторка не продає і не дарує. Каже, надто багато праці і душі вкладає у кожну роботу, щоб могла комусь їх віддати.
Її “зірки” різні за зростом. Найменші заввишки усього 25 см. Це трійця Віцин, Моргунов та Нікулін із “Кавказької полонянки”. А найвищим є Олег Янковський. У нього “зріст” 76 см.
“Я ніколи не задумувалася, якою буде заввишки та чи інша лялька. Творчість – це ж імпульс із космосу. Але так склалося, що перші ляльки були всі високі, а потім – щораз нижчі. Що менша копія, то важче її зробити. Але, водночас, і цікавіше”, – усміхнулася художниця.