До уваги тернополян: Головна молитва Великого посту

«Господи і Владико життя мого! Дух лінивства, зневіри, владолюбства і марнослів’я не дай мені; дух же доброчесності, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму».

Ось молитва, яку чуємо щодня чуємо у храмі у дні Великого посту. Її написав св. Єфрем Сирин, пастир і вчитель стада Христового, що жив у IV столітті по Різдві Христовому і передав Церкві. Покаянна молитва Єфрема Сиріна настільки важлива, що в храмі її читає священик (а не диякон або читець). Стоячи обличчям до Царських врат, отець голосно промовляє три прохання, супроводжуючи кожне земним поклоном.

Піднявшись після третього поклону, священик здійснює дванадцять поясних поклонів, кожен зі словами «Боже, очисти мене грішного». Після закінчення їх священик вимовляє молитву повністю і робить ще один земний поклін. Слідом за священиком поклони здійснюють усі молільники у храмі.

Удома молитву Єфрема Сиріна прочитують вголос, здійснюючи поклони в такий же спосіб.

Про що ми просимо?

Молитва Єфрема Сиріна – це молитва покаяння. У ній перераховані найголовніші гріхи, які нам заважають каятися, і найголовніші чесноти, які в цьому допомагають.

Дух лінивства — лінощі, безтурботне проведення часу. У кожної людини є дані Богом таланти і знання, які потрібно використати на користь людям і на славу Божу. Неробство – корінь всіх гріхів, тому що воно розслабляє тіло і душу.

Зневіра буває плодом неробства, коли людина і сама не може робити щось добре, і в Бога про допомогу просити в молитвах не здатна.

Прагнення влади (владолюбство) – в сім’ї, колективі, політиці. Нерідко саме неробство, лінощі і зневіра наповнюють наше життя владолюбством. Лінощі і зневіра перекручують наше ставлення до життя, позбавляють його сенсу, і ніби компенсуючи це, в нас народжується прагнення панувати.

Марнослів’я – порожні, лайливі слова, злі розмови, що призводять до засудження і образ.

Доброчесність – духовний контроль над власними емоціями і над власним тілом. Моральна чистота у справах, словах і думках.

Смиренномудрість – перший плід доброчесності. Чим більше очищається душа, тим менше вона собою пишається, бо бачить – пишатися нема чим. Тоді людина перестає вважати себе кращою за інших.

Терпіння. Гріх робить людину нетерплячою, швидкою на осуд і засудження інших. Терпіння приносить вміння чекати і сподіватися.

Дух любові. Любов – головний дар і головна мета всіх наших духовних старань. Саме любов змінює наше ставлення до ближнього із засудження на прощення і милосердя. Тільки через любов, яка приходить у зм’якшене і очищене серце, людина наближається до Бога – а це і є головна мета Великого посту.

Навіщо стільки поклонів?

Після кожного прохання молитви Єфрема Сиріна здійснюється доземний поклін. Навіщо? Людина відійшла від Бога душею і тілом, тож і душею, і тілом має бути відновлена, щоб повернутися до Бога. Порятунок і покаяння – не презирство тіла, як іноді стверджують, а його відновлення. Адже й воскреснемо ми в тілі, тільки новому. Християнський аскетизм – боротьба не проти тіла, а за нього. Тому вся людина – душею і тілом – кається. Тіло бере участь у молитві душі так само, як і душа молиться не поза, а в своєму тілі.

Кілька слів про автора

Святий Єфрем Сирін, автор найвідомішої покаянної молитви Церкви, жив у IV столітті і, за переказами, був родом із Сирії. Звідси і його прізвисько (не прізвище).

Одного разу святого Єфрема кинули до в’язниці. Звинувачення було фальшивим, і святий Єфрем почав обурюватися. Потім прислухався до розмов ув’язнених, які розповідали про свої «подвиги». І раптом в цих історіях упізнав свої проступки, за які він ніколи не був покараний. Так прп. Єфрем зрозумів, що засуджений за старі гріхи.

Він молився про прощення і був звільнений. Вийшовши з в’язниці, св. Єфрем став подвижником. Він так швидко розвивався, що йому запропонували єпископство, але аскет відмовився. Головним заняттям прп. Єфрема було покаяння.

Святий Єфрем став великим церковним поетом, визнаним сучасниками. Ще за життя тлумачення Священного Писання і молитви святого сирійця переводили на грецьку, латинську, арабську, коптську, ефіопську, вірменську, грузинську, слов’янську та інші мови. Авторитет святого Єфрема був такий високий, що його твори читалися в церкві відразу після Біблії.

Прес-служба Тернопільської єпархії Української православної Церкви Київського патріархату

загрузка...

Comments are closed.