Головна санітарна лікарка області: «Друга хвиля COVID-19 ще попереду. Нас чекає важка осінь і зима»

Зізнаюся чесно: за роки своєї журналістської праці жодного разу не випадало мені брати інтерв’ю у когось з реципієнтів аж о …десятій вечора. Таке трапилося позавчора. Бо лише о тій пізній порі спромоглася викроїти час для розмови зі свого мегащільного графіка головна державна санітарна лікарка Тернопільської області чортків`янка Оксана Чайчук. Вибачилась і прокоментувала: «Буває, робочий день триває й довше – аж до завершення доби. Що поробиш: не лише я – всі медики в Україні вже пів року працюють в такому режимі в форматі пандемії COVID-19».

«Попри червону зону, захворюваність у нас нестабільна»

Та наша розмова все ж відбулася, в результаті чого, здається, пощастило добути і пізнавальну, й, що найголовніше, – корисну інформацію. Щонайперше – стосовно перебування наразі Тернопільщини у так званій червоній зоні.

– Якщо популярно, – відразу перехопила нитку запитання Оксана Тимофіївна, – то поділ на зони (відповідно зелену, жовту, помаранчеву та червону) відбувається завдяки чотирьом показникам, доведеним МОЗ України. Середня кількість тестувань методом ПЛР має складати не менше 24, коефіцієнт виявлення випадків інфікування – не вище 11, показник динаміки зростання випадків інфікування – не вище 10 і наповненість ліжок хворими в лікувальних закладах – не вище 50. Ось такі норми. У нас же на 27 липня показник динаміки зростання випадків інфікування сягнув 85,4 відсотка. Це справді багато – проти 10. Тобто ми вже сьомий день маємо зростання. Хоча відрадно інше: у Тернопільській області характерний хвилеподібний перебіг захворювання. Упродовж семи-дев`яти днів ми піднімаємося, перевищуємо показники, відтак наступні сім-дев`ять днів перебуваємо на показниках нижче доведених. Ось зараз тривають останні дні підйому.

– Це погано чи добре?

– Це свідчення того, що захворюваність в нас є нестабільною. Чому? Та тому, що люди не дотримуються карантинних вимог. Це спостерігається по поведінці більшості в громадських місцях, місцях особливого скупчення населення – в магазинах, на ринках, у громадському транспорті. Більшість нехтує засобами захисту органів дихання, ігноруючи рекомендації медиків. І – сприяє розповсюдженню інфекції.

«Усі ми ходимо по мінному полю»

– Які вікові групи все ж наразі найбільш вразливі до COVID-19?

– Погляньмо. Віком до 17-и років захворіло 245 осіб, це 8,7 відсотка від загального числа. Від 18-ти до 29-ти – 353 (12,5 відсотка), від 30-ти до 49-ти – 971 особа (34,4 відсотка). Як бачимо, спостерігається ріст як в абсолютних цифрах, так і у відсоткових відношеннях. Багато хворих у віковій структурі 50-65 років: їх аж 886 або 31, 4 відсотка. І за 65 років – 367. Летальних випадків маємо 39 – 1,4 відсотка. Найчастіше помирають люди віком 50 років і старші, і є лише два випадки летальності у віці 30-49 років. Тішить, що показник летальності при високому рівні захворюваності у нас доволі низький – адже в Україні загалом, тобто середньо державний, майже вдвічі вищий – 2.5 відсотка. Так само високий у нас відсоток тих, хто одужали, – 60,1. Усе це завдяки тому, що рівень надання медичних послуг у нас вищий, як в інших областях.

– Оксано Тимофіївно, наведена статистика, вочевидь, стимулює до роздумів. Бо й справді, хворіють найбільше люди порівняно молоді – 30-49 років, а помирають ті, кому далеко за пів віку. Чому?

– Поясню. Молоді люди здебільшого безпечні і з легкістю нехтують порадами медиків. Так, хворіють, переносячи недугу або легко, або цілком безсимптомно. Але інфікують батьків, дідусів чи бабусь, які вже за віком мають супутню патологію, супутні захворювання. Це й призводить чи до важких форм перебігу COVID-19, чи й до летальності. Тому треба бути обережним і виваженим наразі кожному – незалежно від віку. Сьогодні всі ми ходимо по мінному полю.

Фейк чи «політична диверсія»?

– Мабуть, це прикро, однак у соцмережах дедалі поширюються просторікування про ситуацію з COVID-19 і пандемією взагалі як фейк, запущений кимось з вигідною метою.

– Так, знаю, обізнана з ситуацією – щодо фейковості або, ще гірше, – «політичної диверсії». Але ж пандемією охоплений весь світ! Бачимо, як такі авторитетні, цивілізовані держави, як США, Італія, Німеччина, посилюють карантин і запроваджують гостріші заходи. Зрештою, хто хоче пересвідчитись у правдивості інформації, хай би прийшов до інфекційного відділення будь-якого лікувального закладу, де перебувають хворі на коронавірусну інфекцію, і подивився, як людина зі здоровим серцем, здоровим мисленням помирає через те, що не може дихати! Тому що легенева тканина не сприймає кисню. Це дуже страшне видовище, тож нікому не бажаю потрапити в подібну ситуацію. Зрештою, і в Чортківському інфекційному відділенні лежало 15 людей, зараз їх трохи менше. Якби вони мали легку форму захворювання, мабуть, їх до стаціонару не клали б. А вони мали середню форму або ж важку: декотрі потребували штучної вентиляції легень, інші – кисневих масок. Ось так.

Адаптивність адаптивного карантину

– Червона зона – вона найжорсткіша, чи не так? Віднесення до неї якось вплине на посилення карантинних заходів?

– Справді, на території червоної зони діють всі ті обмежувальні заходи, що й на територіях інших зон, разом взятих, плюс властиві їй. Рішення про віднесення тієї чи іншої території України до певної зони приймає Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. І ця комісія визначає рівень обмежувальних заходів. Постанова вступає в дію з 1 серпня ц. р., тобто за день-два.

 І вони можуть бути жорсткіші?

– Звичайно. Гадаю, все-таки це – рішення правильне. Як бачимо, Західна Україна перебуває в найгіршій ситуації за рівнем захворюваності: Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Волинська, Рівненська області. А Миколаївська, Херсонська, інші – словом, південь, схід України – вони переважно в зеленій зоні. Тому обмежувати людей, де немає високого рівня захворюваності, буде неправильно.

– У цьому й полягає адаптивність адаптивного карантину?

– Так. 

«Якщо суджено захворіти, то краще тепер»

– Оксано Тимофіївно, ті хвилі, про які Ви говорили на початку розмови, – це вже вступ у другу хвилю пандемії, про яку тепер заговорили в світі, чи її пролог?

– Ні те, ні інше. Це – лише «хвіст» першої хвилі. Підйом захворюваності зумовлений ростом контактності населення через літо, прагнення перебування в місцях спілкування, подорожі, весілля, вечірки і т. д. З епідеміологічної точки зору – це добре, коли люди зустрінуться з цією хворобою саме в теплий період року. Адже тепер є краще харчування, вітамінізована їжа, ультрафіолетове – сонячне опромінювання. Хвороба протікає легше і ми маємо можливість здобувати імунітет.

– Тобто, можна сказати, якщо суджено захворіти, то краще тепер?

– Епідеміологи користуються такою термінологією, як рівень колективного імунітету. Чим вищий рівень його, тим більше суспільство буде захищене від цієї хвороби. Це тим більше важливо, поки немає вакцини від COVID-19 і невідомо, в якому ближчому часі вона з`явиться, буде апробована і запущена у виробництво. 

«Друга хвиля COVID-19 прийде на початку осені»

– Уже традиційно хочеться почути Ваш прогноз. Зазвичай, як свідчать наші попередні інтерв’ю, такі прогнози справджуються.

– З професійної точки зору кажу: нас чекає важка осінь і зима. Тому що, окрім коронавірусної інфекції, яка поширилась по всьому світу, через яку ВООЗ оголошено пандемію, в нас на ту пору під`єднаються звичний сезонний гри, сезонні ГРВІ, інші крапельні інфекції, аденовірусні інфекції, парагрип, неминучий кір – також. Адже COVID-19 зупинив батьків у намірі проведенні щеплень дітей від інших інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики. Відповідно це стане проблемою, коли зустрінемося з іншими інфекціями на тлі коронавірусної. Тому треба зараз запасатися вітамінами, готувати організм до таких потужних «зустрічей».

– А зазирнімо в подальшу перспективу: доки COVID-19 правитиме світом, як гадаєте?

– Повторюся, як і в попередніх інтерв’ю: інфекція нова і далеко не вивчена. Ніхто з епідеміологів, лікарів-інфекціоністів, імунологів не може передбачити, як вона себе поводитиме далі. У грудні буде тільки рік, відколи ми з нею зіткнулися. Не знаємо і поки що не можемо передбачити віддалені наслідки щодо стану здоров`я тих людей, хто вже перехворіли на COVID-19. Здавалось би, хворіють переважно легко, принаймні, в нас. Але ж, якщо поглянути в цілому світі, рівень летальності досить високий.

Анна Блаженко, ЧортківСіті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *