Хіт-парад тернопільських музеїв

Нехай кажуть, що українські музеї – регіонального рівня, а до європейських їм далеко. Нехай. Це європейським музеям до українців далеко, тому що туди треба їхати і за все платити за європейськими цінами. Свої музеї набагато ближчі… Пише Андрій Анікін для сайту mandria.ua.

Тернопільська область – взагалі дуже цікавий регіон. Вона стоїть на географічному, історичному, етнічному та релігійному стику різних культур, і кожна збагатила її. І це відображено в тутешній музейній культурі. Вона настільки багата, що дозволила Мандрії вибудувати хіт-парад тернопільських музеїв.

5. Краєзнавчий музей Борщева

Місто це знамените … правильно, борщем – тут відбувається відомий однойменний фестиваль. Але головна визначна пам’ятка Борщева – Борщівська вишиванка, рівних якій в Україні немає. Вишиванка ця чорна. З’явилася вона як данина пам’яті загиблим на визвольні війні коханим, рідним і близьким. Згодом вишивка перейшла в розряд святкової.

Але крім вишиванок, в музеї вас чекають і палеонтологічні, і археологічні, і етнографічні артефакти, і відлуння кількох воєн, що прокотилися по Борщівщині в минулому.

4. Арт-Двір міста Бучач

Ще на вході в Арт-Двір розумієш, що ти межі України чомусь покинув і потрапив навіть не в іншу державу, а скоріше в інший вимір. Арт – штука інтернаціональна і не піддається жодному адмініструванню. У мене в Арт-дворику чомусь була стійка ремінісценція музеїв Тель-Авіва: той же нічим не обмежений дух свободи, та ж атмосфера доброзичливості і відсутність зайвих умовностей …

Душею і бесменним керівником проекту є Віктор Граб – музикант, фотограф, оператор і людина ще кількох творчих професій. Саме завдяки йому тут, в Бучачі, який і сам в певному сенсі місто-музей, вийшов «музей в музеї». У вихідні в арт-дворику проводять концерти, виступи творчих колективів та майстер-класи, тут завжди вирує і кипить життя. Жителі навколишніх будинків не заперечують, вони часом самі із задоволенням спостерігають за цим дійством.

Словом, якщо хочете послухати чудову живу музику, надихнутися творчістю українських художників та фотографів, а також зустріти їх самих, побачити колекцію старовинних цеглин – Арт-Двір чекає вас!

3. Музей «Камертон», с. Ішків

До провінційних тематичних музеів у столичних жителів ставлення зазвичай насторожено-прохолодне. Але бувають музеї, в які варто їхати не тільки з обласного центру і навіть не тільки зі столиці, а й з інших країн.

Таким музеєм я вважаю маленький музей музичних інструментів «Камертон», що розташований в селі Ішків Теребовлянського р-ну Тернопільщини. Музей цей інтерактивний! Просто знімайте експонат зі стінки і намагайтеся витягти з нього щось милозвучне.

Але господарі тут не суворі, а зовсім навпаки. Петро Катола, який заснував цей музей зі своєю сім’єю, навіть зіграє для вас на будь-якому з інструментів. А тут є африканські барабани, величезні струнні з Індії, справжній клавесин. Найнесподіваніше – терменвокс, на якому можна грати, не торкаючись. Петро виготовив оргáн на кшталт «флейта водостічних труб». Будете проїжджати повз село Ішків – загляньте в «Камертон»!

2. Етногалерея «Спадок» сім’ї Демкуру

Уявіть, що ви в Тернополі проїздом, і хочете дізнатися про регіон побільше, а часу в вас — всього кілька годин. Знайдіть «Атріум», загляньте в етногалерею «Спадок», і ви здивуєтеся, як швидко ці кілька годин пролетять.

Експонати можна чіпати, брати в руки, уважно розглядати… Можете подзвеніти намистом на одязі наших прабабусь, потрясти гуцульським топірцем і акуратно торкнутися до всього, що ви побачите в залі Галереї. Можете переодягнутися в музейні експонати і сфотографуватися на пам’ять!

Організатори вважають – чим міцніше ви торкнетеся до культурної спадщини свого народу, тим більше будете цінувати його …

1. Печера «Вертеба»

Але все ж найцікавіший музей Тернопільщини розташований… в чистому полі.

Навколо — жодного містечка, жодного села і навіть жодного кіоску, але ви побачите на камені горщик трипільської культури. Це, звичайно, копія, але скоро ви побачите і оригінали!

Тернопільщина – край численних печер. Печера «Оптимістична» – перша по протяжності розвіданих (підкреслюю: розвіданих) ходів печер Євразії та перша ж гіпсова печера світу. Тільки в США є довші печери, але вони іншого типу. Загальна довжина ходів «Оптимістичної» – 260 км, тобто по ній можна ходити тижнями!

Але навряд чи у вас буде тижневий запас продуктів і тижневе бажання бродити в темряві. Тому раджу відвідати печеру Вертеба – єдину печеру, в якій є музей Трипільської культури.

Трипільці жили в цих краях задовго до скіфів і слов’ян. Вони не були печерними людьми, але використовували печеру, найімовірніше, в культових цілях. У Вертебі знайдено багато жертовників, в тому числі дивовижний валун на трьох каменях, без допомоги техніки його й сьогодні туди не виставити. Скрізь, де б не починали розкопувати культурний шар в печері, дослідники знаходять черепки кераміки, кістки тварин, амулети, зернотерки та інші “привіти” від найдавнішого населення України.

І тоді у керівників Борщівського краєзнавчого музею, у підпорядкуванні якого є Вертеба, виникла блискуча ідея: нікуди знахідки звідси не вивозити, а обладнати експозицію прямо в печері! І ця ідея була реалізована. Тож тепер ви можете не просто познайомитися з життям стародавніх трипільців в міському музеї, а в буквальному сенсі слова заглянути до них у гості!

Однак не дуже захоплюйтеся і дивіться не тільки собі під ноги, а й вперед. Будьте уважні і обережні, не лякайте кажанів, які тут зимують. Приберіть волосся, немов ви заходите не в печеру, а в храм. Миші – вправні і маневрені літуни, але тонке волосся блондинок їх ехолокатор не бачить, тому вони в них можуть заплутатися. При цьому фотографувати мишей можете навіть зі спалахом, на це вони не реагують.

Текст і світлини Андрія Анікіна.

З російської перекладено редакцією “Погляду”.