Хто і чому в Тернополі стримує люстрацію?
Обіцяна люстрація, про яку так мріяли українці, які стояли на Майдані, та всі послідовники Революції Гідності, досі залишається нездійсненою.
Ще 8 квітня поточного року Верховна Рада України прийняла Закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Однак, у нашому місті жодного суддю за цей час не люстрували. Переобрали лише голів та їхніх заступників, а також зменшили термін повноважень апарату – із п’яти років до року. Керманичемм суду, згідно із законом, тепер можна бути не більше двох років.
Жодного суддю не люстрували
Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про очищення влади», ухвалений Верховною Радою 16 вересня. Документ визначає правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування «з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади у відповідності до європейських стандартів». Що ж відбулося в Тернополі? На основі закону про люстрацію в прокуратурі Тернопільської області звільнили з посади першого заступника прокурора області Василя Шаравару. Закон міг би зачепити ще вісім осіб, які у період з 2010 до 2014 року працювали на посадах прокурора та заступників прокурора. Однак усі вони уже раніше звільнилися з органів з тих чи інших причин.
Сам написав заяву
Головного міліціонера області Василя Облещука ще наприкінці жовтня звільнили з посади, відповідно до поданого ним рапорту. Обов’язки начальника обласної міліції тимчасово виконує його перший заступник Олександр Богомол. Подейкують, що таке рішення пана Облещука насправді пов’язане із набуттям чинності Закону «Про очищення влади», у тому числі, і в керівних лавах міліції. Адже, згідно з законом, права займати держпосади терміном на 10 років позбавляють осіб, які працювали на керівних посадах у роки президентства Януковича, а також у партійно-комсомольській номенклатурі СРСР, були агентами КДБ. Василь Облещук тривалий час був заступником начальника УМВС в області, пізніше його призначили начальником. Саме тоді під стінами управління на вулиці Валовій проходили кілька пікетів.
На цьому, власне, люстраційні зміни в Тернополі вичерпалися. Інших осіб, вочевидь, поки не знайшлося. Керманичам різних держструктур, явно, не вигідно втратити ласий шматок влади та основне джерело для свого збагачення. Тож, не чекаючи законного очищення влади, громадські активісти взяли ініціативу у свої руки та почали проводити народну люстрацію. Головного лікаря Теребовлянської районної лікарні Ярослава Стиранку представники «Правого сектора» відправили у смітник.
Активісти стверджують, що зробили це небезпідставно. Вони запевняли пресу, що мають на руках судове рішення, яке доводить корупційні дії головного лікаря. Чиновник, мовляв, необгрунтовано призначав грошові премії – додатки до заробітної плати своїм родичам, які також працюють в районній лікарні. Згодом головний лікар написав заяву на звільнення. Попередньо у смітник “занурили” завідувача сектора з кадрової роботи Тернопільської райадміністрації Віталія Федака. Останній отримав посаду за каденції Януковича та був членом Партії регіонів. Тому «Правий сектор» запропонував посадовцю написати заяву на звільнення за власним бажанням та навіть запропонували йому нове робоче місце.
Впроваджуватимуть народну люстрацію
– Це далеко не весь перелік осіб, із якими ми проводили роз’яснювальну роботу – говорить тернопільський лідер «Правого сектору» Василь Лабайчук. – Якщо влада буде зволікати, ми продовжимо впроваджувати нашу, народну люстрацію. Щоб ситуація в країні змінилася, ми повинні змінити більше 80% усього складу силових органів. Багатьох із них варто притягнути до відповідальності через зловживання службовим становищем та розкрадання держмайна.
На думку Василя, зараз для нас головне – закінчити війну. Але це не заважає проводити люстраційну чистку органів державної влади.
Комендант Самооборони Майдану Тернопільщини Іван Ковалик додає, що у боротьбі з корупцією всі методи гарні. Сміттєва люстрація стимулює чиновників, змушує їх рухатися та приймати якісь рішення.
– Якби влада усе робила правильно, не було б подібних акцій, – наголошує він. – Ми хочемо, аби колишні регіонали покинули свої теплі крісла, щоб нові призначення в органи державної влади відбувалися прозоро, на конкурсній основі. Щоб громадськість могла контролювати їхню діяльність. Тільки тоді ми можемо говорити про ефективність проведеної люстрації.
Коментарі вимкнені.