Історія Тернополя могла початися значно раніше, ніж з 1540 року

На знімку: учасники конференції біля пам’ятника Ігореві Гереті у Тернополі.

Велика таїна історії є в наших містах, містечках: у пам’ятках, що на поверхні землі, і в її глибинах зберігаються відомості про людей, час і події, віддалені від нас шаром вікових пластів.
– Сьогодні вигідне об’єктивне знання історії, яке, власне, і дає археологія, – говорить кандидат історичних наук, старший науковий співробітник охоронної археологічної служби Українського інституту археології Богдан Строцень. – Це особливо актуально зараз, коли йде боротьба за недосліджене середньовіччя, коли імперська Москва намагається привласнити історичні події, які їй не належать, дає імена українських князів своїм кораблям, навіть блокпостам. Але суть не лише у вивченні, а, передусім, у відновленні пам’яток давнини.
У радянські часи археологічні дослідження пам’яток пізнього середньовіччя не проводилися. Археологія закінчувалася монгольським завоюванням, тому документів пізнього середньовіччя мало і часто вони не є об’єктивними. В Україні за роки незалежності археологи почали вивчати пізнє середньовіччя й початок нової історії. Це дало надзвичайно важливі й цікаві результати.
– Позитивні приклади, – стверджує Богдан Степанович, – вже є на Тернопільщині. Йдеться про масштабні археологічні дослідження, які проводяться вперше за всю сучасну історію Тернополя на території місцевого замку.
Тернопільський замок в епоху Яна Тарнавського був потужним комплексом фортифікаційних споруд, оборонних укріплень, тут стояли могутні стіни, вежі, бастіони. Його зовнішній вигляд та контури були зовсім іншими, ніж зараз. Завдяки минулорічним розкопкам та дослідженням, у яких були задіяні археологи, студентам педуніверситету, представникам міської ради вдалося визначити приблизні контури замку, розкрити частину укріплень, замкових стін. Цьогоріч плануємо частину дослідженого відкрити для загального огляду.
Низка чинників свідчить про те, що історія Тернополя могла початися значно раніше, ніж з 1540 року. До цієї версії схиляють результати минулорічних досліджень інших частин центру Тернополя. Але поки що все на рівні версій і гіпотез.
– Інтерес керівництва Тернопільської міськради до відтворення справжньої історії міста, – впевнений мій співрозмовник, – дасть у майбутньому добрий результат. Адже мета – не лише дослідити та вивчити, а й відновити, реставрувати важливі історичні об’єкти. Вже розроблена проектна пропозиція реконструкції Тернопільського замку, а на основі археологічних досліджень буде розроблено і проект. У результаті туристичний інтерес до обласного центру, безумовно, зросте.
Знаковою стала Міжнародна наукова археологічна конференція, яка 5–7 червня пройшла в Тернополі на історичному факультеті педуніверситету за участю фахівців з України та Польщі. На теренах Тернопільщини це перше зібрання науковців з питань реконструкції та реставрації в археології. Досвід Тернополя на фоні, для прикладу, польських відкриттів, виглядав досить переконливо, хоча наші сусіди в цій справі пішли значно далі.
– Позитивний приклад польського Замостя у тому, що там зуміли відбудувати та повністю відновити військові укріплення XIX століття, зараз це масово відвідуване туристичне місце, – додає Богдан Строцень. – Фінансують роботи в Польщі європейські структури, місцеві громади, розвинена грантова участь. Цікавий досвід також учасників конференції – науковців Львівського обласного краєзнавчого музею, Краківського археологічного музею, міського музею Замойський, яким вони поділилися з науковцями у Тернополі.
Потреба Тернопільщини у реставрації пам’яток історії надзвичайно велика, адже й самих пам’яток у нашому краї тисячі, лише замків понад 200. Археологічна група під керівництвом Богдана Строценя проводила розкопки бастіону Бережанського замку, який проектував Боплан, у Чорткові досліджувала Домініканський монастир. Для досліджень у нашій області є великий потенціал – науковці та студенти історичного факультету Тернопільського педуніверситету. Справа за замовниками, готовими профінансувати відновлювальні роботи історичних пам’яток, які заслуговують на новітній Ренесанс.
Ганна МАКУХ
Газета “Сільський господар плюс”

загрузка...

Comments are closed.