Кожні 4 роки лютий має один додатковий день — 29 лютого
Як пише, всезнайка “Вікіпедія”, 29 лютого — так званий Касіянів день. Причиною його запровадження стало розуміння того факту, що повний оберт навколо Сонця Земля робить більш, ніж за 365 днів (точніше — за 365,24219 дні). Через що виникла проблема зсуву дат.
29 лютого 45 року до нашої ери у календарі вперше з’явилася нова дата, 29 лютого, введена Юлієм Цезарем. Рік, котрий містить 29 лютого називається високосним і складається рівно з 52-х тижнів і двох днів. Він наступає кожні чотири роки у роки, кратні чотирьом, крім тих, що закінчуються на 00 (для того, щоб такий рік вважався високосним, він повинен ділитись на 400).
Крім 29 лютого в календарях деяких країн була й дата 30 лютого – щонайменше тричі. За непідтвердженими даними лютий у юліанському календарі містив 30 днів з 44 до н. е. до 8 н. е., коли імператор Октавіан Авґуст скоротив лютий на один день для того, щоб додати його до серпня, місяця, що був названий його ім’ям, оскільки липень, що був названий на честь його попередника Юлія Цезаря містив 31 день, а серпень тільки 30. Однак немає жодних історичних доказів цього факту.
1699 року в Шведському королівстві, котре на той час включало й Фінляндію, вирішили змінити календар з юліанського на григоріанський. Зазвичай, це робили, проголошуючи після 17 лютого наступний день 1 березня. Однак шведи вирішили робити перехід поступово, пропускаючи протягом 40 років усі високосні роки. Тобто всі ці роки, після 28 лютого мало йти 1 березня — це б на один день наближало шведський календар до григоріанського календаря кожні 4 роки. Отже, 1700 був невисокосним роком у Швеції. Однак, попри прийнятий план, 1704 й 1708 роки були високосними. Тому протягом 11 років шведський календар випереджав лише на один день юліанський календар та відставав на десять днів від григоріанського. 1711 року король Карл XII вирішив відмовитися від реформи календаря і повернувся до літочислення за юліанським календарем. Тому у лютому 1712 року були додані два дні й у календарі з’явилось 30 лютого. 1753 року Швеція остаточно перейшла на григоріанський календар звичайним для всіх країн способом — “перестрибнувши” після 17 лютого на 11 днів уперед.
У 1929 році в СРСР було введено радянський революційний календар, де кожен місяць мав 30 днів. 5 або 6 днів, що залишалися, оголосили так званими «безмісячними канікулами». Таким чином, в Радянському Союзі в 1930 й 1931 роках існувало 30 лютого. 1932 року цей календар скасували.
Спробуйте використати цей день для себе найкраще, на добру згадку про зиму. Завтра весна!
Коментарі вимкнені.