Курча твоя ляґа! або Як балакають на Галичині

Кожен куточок України унікальний вже в своєму існуванні. Головне багатство – люди, які дають всьому суть, цікаві до розмови, бачення, способу життя. Саме розмови вирізняють мовну специфіку – звідкіля ти! Галичина облаштувавшись на межі Європейського мовного світу вирізняється, як і Південь України, різними національними меншинами, які створили суміш, мікс мовного світу.

Галичина разом з Буковиною зберігає традиційність. А людські розмови від «прошу пані» чи «прошу пана» йдуть до цікавих слів матюкливого, проклинального характеру: «Шляк би тя трафив!», «Курча твоя ляга!», «Оссина тобі!», «Дітваку ти не дідовий!» тощо. Часто, це почуєш від стареньких, зовсім милих бабусь, котрі так тебе ошпарять поверховим українським матом, якщо не вступив місце в маршрутці, що мало не здасться. Хоча, любо слухати те багатство набору фраз і слів. Ось один із з аналогічної ситуації із маршрутки, що був частково записаний й відтворений:
«Ціпком передовбаю твою поганську мосараню. Бульбою тебе закидаю підсвинку і зв’яжу твоїми портками, а на майтках повішу. Який же ти ослисько, дурню, обслюнений молодістю, то вже думаєш бабусь ображати можна? Як ти посмів підсвинку. Смаркачу. А? Довбень.  Перекостиляю твою гепу і дам в боки копняків, як ше увижу. Чорт би тя трафив дітваку болотний, … та диви, диви….пика файна, а очі повипічкувані, як в мухи на гної, яка робить срач у виходку. Ану памперси йди міняй, а то відбираєш в культурних бабусь місце, безвстиднику, смарколизе бісів. Хм! Та ти останній дітвак не дідовий. Йди,  вкручуй  гайти в писок, а то відпаде щелепа. Та краще йди кобилам хвости підкручуй збиточнику. До хулеєри ясної, аби я тя ще віділа туво. Перехрещу ціпком і задушу хусткою, повішу на лямпу і буду бавитися тобов, буду довбесити як Кличко. Та щоб тя причмилили драні кози, та щоб морква гнила в твоєму писку, та щоб…»

Хіба не чудово таке почути і не ходити до цирку????? Десь, це нагадує  один із уривків творів Олександра Довженка. Та що поробиш, така смакота від українських бабусь потіха серцю і думці…. 
ОЛЕГ СТЕЦЮК, youngsoul