25 років потому – що Чорнобиль може нам розповісти про японську кризу

Аварії в Чорнобилі та Фукусімі – аргументи на користь відмови від ядерної енергетики? Багато спеціалістів зауважують, що не можна порівнювати аварії в Фукусімі та Чорнобилі. Однак той факт, що Україна і досі не подолала наслідків катастрофи 25-річної давності, і навіть в такій розвиненій країні як Японія можливі суттєві аварії, знову посилюють голоси противників ядерної енергетики, пише Шон Вокер у британській The Independent.

Генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін під час екскурсії забрудненою територією зауважив, що зруйнований реактор залишатиметься «загрозою не лише для України, а й для всього світу», доки не буде збудовано надійне укриття замість нинішнього застарілого саркофагу, йдеться у статті. Але, на його думку, подібна катастрофа навряд чи може повторитися, хоч трагедія на АЕС в японській Фукусімі знову підняла питання про безпеку ядерної енергетики. «Гадаю, подібна аварія [Чорнобильська] могла трапитися лише у дуже закритій країні на кшталт Радянського Союзу, і схожа катастрофа просто не може статися знову. Я не вірю в альтернативну енергетику, адже використання людством електроенергії зростає і альтернативні джерела не зможуть задовольнити потреби».

Як розповів автору статті керівник проекту спорудження укриття Лорін Додд, будівельні роботи надзвичайно небезпечні, адже рівень радіації поблизу станції, самого реактора та всередині саркофагу дуже високий. Те, що сталося в Чорнобилі, було страшніше за будь-які можливі найгірші наслідки Фукусіми. Але аварія в Японії змусила світ знову переглянути ставлення до ядерної енергетики, пише Шон Вокер.

На АЕС не працюють жінки через вплив радіації на дітородну функцію. І хоч чоловіча статева система також може постраждати, працівники станції, зазначає автор, навчилися навіть жартувати з цього приводу, маскуючи страшну реальність: внаслідок Чорнобильської аварії передчасно померли близько 4 тис. осіб, а одразу після катастрофи загинули десятки людей. Генетичні мутації, рак щитовидної залози серед місцевих дітей – усе це наслідки аварії на ЧАЕС 1986 року.

«Близько 600 тис. людей були залучені до ліквідації наслідків аварії, – розповів виданню керівник державного органу з управління зоною відчуження ВолодимирХолоша. – Близько 300 тис. із них – українці. Із них 100 тис. – сьогодні інваліди».

Територія навколо Чорнобиля стала «зоною відчуження», яка не має майбутнього. За словами пана Грамоткіна, знадобиться 20 тис. років, перш ніж стане безпечно споживати овочі, вирощені на цій землі. Як зазначає автор статті, «напевне ще моторошніше за руїни реактора виглядає місто Прип’ять за кілька кілометрів».

Шона Вокера, як і багатьох іноземних журналістів, здивувало, що це страшне місце стало туристичною цікавинкою. «Українська влада повідомила, що деякі маршрути у ‘зоні відчуження’ можуть відкрити для більш активного туризму”, – зазначає він. У кожному куточку міста залишилися сліди життя – евакуація була екстреною і люди були впевнені, що повернуться, йдеться у статті. Автор називає Прип’ять «радянськими Помпеями».

Росія – спадкоємиця Радянського Союзу – лише нещодавно почала цікавитися фінансуванням будівництва укриття над зруйнованим реактором у Чорнобилі, однак незмінно виступає за розвиток ядерної енергетики, йдеться в статті. Навіть на тлі подій у Японії «прем’єр-міністр Владімір Путін у Білорусі підписав угоду про будівництво атомної електростанції», – пише автор.

Але є багато людей, які виступають проти подальшого розвитку ядерної енергетики, вказуючи на наслідки аварій. «Реактор в Японії був набагато сучаснішим за чорнобильський, і це зовсім не відстала країна. Однак ця нещодавня аварія доводить, що ядерна енергетика по суті своїй небезпечна», – прокоментувала ситуацію виданню Ріанна Тейле з Greenpeace.