Ірина Мацко: “Заробляти можна на усьому, якщо правильно підійти до справи”

Тернополянка Ірина Мацко – автор дитячих казок, оповідань та жіночих новел, ессе. Також вона ілюструє, укладає хрестоматії та прописи для дошкільнят. Ірина Мацко – організатор літературного фестивалю Дивокрай, який цього року вперше відбувся у Тернополі. А нещодавно відбулась  презентація-анонс альбому “Казка мого роду”. Про видавництво книг, написання творів та інше – ми розмовляємо із письменницею.

Ірино, Ви – автор дитячих книжок. Наскільки вдячною є ця читацька аудиторія. Яка особливість роботи для дітей?

Писати для дітей, є важким але, водночас, цікавим покликанням. Я розумію ту велику відповідальність, яку беру на себе пишучи для дітей, адже їхні маленькі серця, ще нічим не зіпсовані, сприймають все буквально, на відміну від дорослих, які вже можуть аналізувати.

Також пишете есе, жіночі історії… Що ближче: казки, чи твори для дорослих?
Ближче до душі мені, звичайно, казки для дітей. Хоч їх і важче написати, адже потрібно дорослі речі, поняття, ситуації подавати у простому, цікавому, дитячому світлі, щоб для дитини це було близьким. Думаю, саме там потрібно більше майстерності та хисту. А жіночі історії це мої спостереження, емоції, переживання, які не обов’язково мають комусь подобатися, чи бути зрозумілими. Це виплеск того, що роїться в голові, на папір. Хтось це прочитає і його зачепить, побачить свою ситуацію подібну до описаної, а хтось не зрозуміє зовсім. Це вже не важливо.
 Окрім літературної діяльності, ви приклались до багатьох проектів, зокрема, організували фестиваль «Дивокрай», який відбувся влітку в Тернополі. Чи задоволені тим, як пройшов?

Фестиваль «Дивокрай» пройшов у 2011 році вперше в Тернополі і, враховуючи те, що організаторами були добровольці, які працювали лише на власному ентузіазмі, як і я, все пройшло дуже добре. У нас було багато заходів різного напрямку. Діти могли поспілкуватися з відомими авторами, придбати книги на книжковій виставці за цінами видавця, здійснити прогулянку «Літературним фаетоном» та й багато іншого не менш цікавого. Ми намагалися привернути увагу дітей до книги усіма можливими способами, організовуючи заходи у рамках фестивалю. Наскільки це вдалося – судити учасникам дійства. Після закінчення фестивалю ми опрацювали усі моменти, які виникли під час проведення і обов’язково врахуємо їх на наступний рік, адже фестиваль плануємо проводити щорічно до дня захисту дітей. Єдина поправка, у 2012 році у зв’язку з Євро-2012 фестиваль планується перенести на двадцяті числа травня.
 Наскільки просто (чи складно) видавати книжки. Чи можливо на тому заробляти? 
Заробляти, звичайно, можна на усьому. Якщо правильно підійти до справи, організувати, мати ресурси та орієнтуватися у світових тенденціях. Багато зараз говорять про те, що паперова книга найближчим часом не буде потрібна, і її замінить електронна. Але якщо взяти зарубіжний приклад, куди набагато раніше прийшли технології, до яких нам ще десятки років потрібно йти, книга там присутня в традиційному, друкованому вигляді паралельно з електронною. Думаю книга дитяча, подарункова та й будь-яка завжди буде присутня, адже нічим не заміниш прочитання з перегортуванням, підкресленням та загинанням сторінок, навіть найкращою електронною книгою. А якщо вона має право на життя, то на цьому можна і не погано заробити. Як приклад, «А-ба-ба-ба-га-ла-ма-га», «Видавництво старого лева» та ін.
Письменники зазвичай гурмани літератури. Кого самі полюбляєте читати?
Нажаль читати зараз не приходиться, нема на це часу. Знаходжу час лише на психологічну чи дитячу літературу, перечитуючи її для дітей або книги своїх колег.
Нещодавно відбулась презентація-анонс альбому “Казка мого роду”. Що це за альбом і чи можна його купити в Тернополі?

Презентація-анонс відбулася 10 листопада у ТНЕУ, а перша презентація-анонс відбулася у Києві в жовтні цього року на фестивалі «Азбукове королівство янголів і магів».

Основна ідея альбому, який я створила, зібрати не стільки хронологію та відновити родинні зв’язки, хоч і це там присутнє, як зібрати історію свого роду. Зараз комп’ютерних програм по збиранню родового дерева є вже достатньо. Я намагалася зробити подарунковий варіант в якому можна було зібрати історію свого роду: пісні, бабусині рецепти, історію знайомства, реліквії роду, традиції та ін. Між тим, там можна вклеїти і фотографії. Альбом може використовуватися як людьми старшого покоління, для запису своїх знань та щоб передати їх у майбутньому нащадкам, так і молоддю, яку розділи альбому спонукають та підштовхнуть до збору інформації та до того, щоб випитати у все дорослих.

Отож, сподіваюся, альбом буде тою ниточкою, яка відновить традицію збирати історію роду та своїх коренів. Знаю, що багато моїх знайомих збирають таку інформацію але це все на окремих записничках, аркушах. Тепер буде можливість організувати та оформити все в родинний альбом, який можна показати гостям і, найважливіше, залишити пам’ять для нащадків.

Багато людей мене запитують де і коли можна буде придбати альбом, з чого можу зробити висновок, що така книга потрібна людям і видання її саме на часі. Видавництво готує його зараз до друку і я сподіваюся, що саме до Різдва ми побачимо на прилавках вже готовий варіант. Але не хочу загадувати наперед. Головне, щоб альбом вийшов якісним і гідним того, щоб його зберігати та передавати своїм нащадкам. Для цього можна і зачекати.

 

 Довідка: Перший власний доробок створений у 2004 році – фотоальбом-казка для новонароджених „Казка твого народження”, який побачив світ у видавництві „Навчальна книга Богдан” у березні 2007 року.
З квітня 2007 року – почала публікуватись серія дитячих казочок про маленькі букви з власними ілюстраціями у Чернігівській газеті „Деснянська правда”.
У жовтні 2007 року – надруковано перші жіночі новелли у львівському журналі „Найкращі жіночі історії”, у львівському тижневику „Життя”, літературні замальовки у журналі „Історії про кохання”.
Казки про маленькі букви, а також пізнавальні казки про природу друкуються у дитячому журналі „Ангелятко”.
Фіналіст першого конкурсу малої прози „Сила малого”. Твір увійшов у 100 кращих творів та книгу „Сила малого”, що була видана за результатами конкурсу.
Статті „Коли „Попешюшка” стане принцесою” про проблеми українського казкарства та „У пошуках „ЛУ”” опубліковані у газеті „Літературна Україна” у 2008 р.
З січня 2007 року – початок роботи приватним підприємцем-видавцем, видавництво „ІрМа” та видання чотирьох книжечок з серії розмальовок „Розмалюй та вивчи”.
Лауреат конкурсу творів для дітей “Мистецької Сторінки” та часопису “Захід-Схід”.