Підготовку до Євро-2012 фінансують пенсіонери та студенти

Кошторис будівництва нового аеровокзалу у Львівському аеропорту становить 1,42 млрд грн. Це на 54,1% дорожче, ніж у затвердженому у вересні 2009-го документі.

— Фінансування будівництва споруд Євро-2012 щороку зростає у півтора-два рази. І це при тому, що в умовах економічної кризи вартість будівельних матеріалів і робіт значно знизилася порівняно з 2007 роком. Можна лише здогадуватися, як найвищі чиновники заробляють собі приватні капітали, — зазначає голова Комітету економістів України 37-річний Андрій Новак.

У Польщі витрати на Євро-2012 із державного бюджету сягають 60 відсотків. До того ж як член Євросоюзу країна реалізує багато проектів за кошти ЄС. Приватний інвестор має прості, зрозумілі й вигідні умови для ведення бізнесу. А в нас вони забюрократизовані та ризиковані. Це причина спаду прямих іноземних інвестицій: за два останні роки мінус 6 мільярдів доларів.

Крупні бізнесмени Рінат Ахметов і Олександр Ярославський побудували стадіони в Донецьку і Харкові, невелику інфраструктуру навколо них. Але свої фінанси вони тримають у закордонних офшорах. Тому приватні інвестиції в Євро-2012 закордонними є лише юридично.

Після чемпіонату буде важко забезпечити ефективне управління великими спортивними комплексами, які будують суто під Євро-2012. Наприклад, столичний “Олімпійський” буде заповнений уболівальниками лише кілька разів на рік, якщо там проводитимуть фінали Європи чи Ліги чемпіонів або дуже важливі матчі збірної. Внутрішні чемпіонати України поки що не збирають такої великої кількості вболівальників.

Усі державні витрати проводять за рахунок нових боргів. Після чемпіонату замість підвищення соціальних стандартів держава виплачуватиме зовнішній борг. Підготовку до Євро-2012 фактично фінансують українські пенсіонери та студенти.

На чемпіонаті держава зможе заробити п’ять відсотків бюджетних видатків

Загальні витрати на Євро-2012 становитимуть близько 80 млрд грн, каже керівник міжнародного аналітичного центру групи компаній “Форекс клаб” Микола Івченко, 31 рік:

— Більшу частину з них візьме на себе держава — 60–64 мільярди. Хоч 2007-го розраховували, що приватні інвестиції становитимуть 72 відсотки. Але зараз усе навпаки — частка держави становила 82 відсотки. Україна проґавила час для залучення приватних інвесторів. І через фінансову кризу, і через те, що влада не розробила інвестиційного плану. Треба було чітко розписати, які об’єкти збудує держава, а які — приватний інвестор. Зараз уже пізно це робити, інвестор не з’явиться.

На чемпіонаті держава зможе заробити до 3,2 мільярда гривень. Це близько 5 відсотків бюджетних видатків. На повернення решти коштів доведеться чекати 10 років. Швидше компенсують витрати транспортний, харчовий, туристичний і готельний сектори. Останній, наприклад, поверне вкладені гроші за шість-сім років.

Утім буде ефект від модернізації в регіонах, яка пройде за рахунок підготовки до чемпіонату. Наприклад, в інфраструктуру Львівщини вклали державних 16 мільярдів гривень. Одна дорога від Львова до польського кордону багато чого варта. Обласний бюджет такий проект самотужки не потягнув би.
Олександр КУРИЛЕНКО, Ірина РИБАКОВА, Газета по-українськи