Потрiбен дощ? Замовляйте!

Днями в Москвi, вперше цього року, застосували спецiальнi реагенти для того, аби розiгнати хмари. Отож, люди справдi навчилися впливати на природу. А якими є сучаснi методи “закликання” необхiдної погоди?

Про це “Експресу” розповiли Василь Троцюк, клiматолог, керiвник Науково-аналiтичного центру, та Борис Лєсков, старший науковий
спiвробiтник вiддiлу фiзики атмосфери Українського науково-дослiдного гiдрометеорологiчного iнституту.

— У яких галузях використовують новiтнi методи впливу на погоду?

Б. Лєсков: — Наприклад, на аеродромах. Бували випадки, коли через туман
летовища припиняли роботу навiть на кiлька тижнiв. Тож завдяки розсiюванню з лiтакiв реагентiв вдалося вплинути на погоду: туман зникав, бо випадав у виглядi дощу…

У 1969 рокi провели запуск мiжпланетної станцiї “Луна-9”. Але Симеїзька обсерваторiя тодi була закрита хмарами. Так от, впродовж двох дiб лiтаки розсiювали твердий СО2 над хмарами, в результатi чого пiщов дощ i небо стало ясним. Завдяки цьому вдалося скоригувати напрямок руху мiжпланетної станцiї на потрiбну траєкторiю.

В. Троцюк: — В пiвденних регiонах однiєю з найбiльших проблем є посуха. Там нерiдко насувається велика хмара, гримить, починає падати дощ, але до землi краплi не долiтають, бо через високi температури випаровуються. Так от, розсiювання над хмарами твердої вуглекислоти призводить до збiльшення розмiрiв крапель, що дозволяє їм долетiти до “пункту призначення” i напоїти суху землю.

Є ще одна проблема пiвдня — град. Вiн завдає великої шкоди виноградникам i садам. Ученi створили градобiйнi ракети, котрi запускають в потужнi хмари, де вони розриваються. А оскiльки ракети насиченi йодистим срiблом, це сприяє перерозподiлу вологи, i градини не тiльки не збiльшуються, а й узагалi бiльше не утворюються. Як наслiдок — падає дощ або ж невеликий град.

Американськими вченими був проведений ряд експериментiв зi знищення циклонiв, так би мовити, у зародку. Для цього спершу за даними супутникового спостереження визначали ймовiрну потужнiсть тропiчного циклону, а тодi пiдривали в потрiбнiй зонi реагенти, що й призводило до знищення такого страшного явища або ж до зменшення його потужностi. Сьогоднi науковцi й далi працюють в цьому напрямку.

— Але ж до таких дiй вдаються вкрай рiдко. Напевно, це дуже дорого?

В. Троцюк:– Це надзвичайно дорого. Тому дозволити собi такi дiї може
лише невелика кiлькiсть країн. Примiром, коли йдеться про важливе святкування чи якусь визначну подiю (парад або вiдкриття Олiмпiади). Але при цьому можна назвати держави, де потреба в такому контролюваннi погоди є найбiльш актуальною. Це Японiя, Китай, США (загроза тропiчних циклонiв) та Росiя — на пiвднi цiєї країни небезпеку становлять градовi
хмари.

Б. Лєсков:– З iншого боку, користь вiд таких дiй є очевидною. Якщо на боротьбу iз градом слiд витратити, примiром, мiльйон гривень, то прибуток становитиме десять мiльйонiв. Адже ми збережемо врожай…

Лариса ПАВЛИК