Різнокольоровий патріотизм
Навкруги тільки й чути: «Як важко жити! До чого довели людей! Таких цін ще не було!» А хто винен, що нам доводиться не жити, а виживати?
Згадаймо недалеке минуле, передвиборчий марафон, коли особливого розмаху набули подачки під гаслом «Вибери мене!» Квартирами розносили ліки, продуктові набори й навіть обіцяли гроші, якщо проголосуєте за конкретну партію. Тобто купували голоси виборців. Люди не відмовлялися, бо засвоїли істину «Дають — бери», і часто голосували не за своїми переконаннями, а за обіцянки заплатити або за тих, хто обіцяв більше дати. Що ж, підкуп пронизав усі прошарки суспільства і відвертість цього процесу просто вражає.
Ми спостерігаємо за бурхливими мітингами, зібраннями на підтримку того чи іншого політика й дивуємося, до яких тільки викрутасів не вдаються можновладці, щоб утриматися при владі або ж знову дорватися до неї. Вони за гроші наймають тих, хто погодиться прийти й підтримати їх, а ще більше обіцяють заплатити тому, хто буде носити портрет або транспарант і розмахувати ним.
Різнокольорові прапори… Різнокольоровий патріотизм… Спостерігаєш і дивуєшся, як це деякі «патріоти» за один день встигають підтримати і тих, й інших? Все стає зрозумілим, коли раптом на вулицю виходять «протестувальники» і вимагають обіцяні гроші, а інакше… вони будуть скаржитися. І вже бачимо, що це зовсім не патріоти, а групи підтримки, і їм слід не гасла вигукувати, а просто співати: «Оле-оле-оле!» І сповідують вони не свої переконання, а «нову абетку»: А-Би-Ви-Го-Да. Тобто ми за того, хто більше дасть.
«Групи підтримки» з усіх областей возять до столиці на різноманітні акції: безкоштовний проїзд туди й назад, дармове харчування та ще й добові виплачують. Цікаво, а чи поїхали би ці «протестувальники» підтримувати того чи іншого політика за власні гроші, просто за переконанням. Навряд.
Дайте такому «патріоту» гроші — і він проголосує за вас. Пообіцяйте — і він буде носити по майданах ваш портрет. Обнадійте — і він побіжить на будь-який мітинг. Покажіть купюру — і він буде вигукувати «Геть!» і «Ганьба!» тому, на кого ви покажете. Ощасливте гривнею — і він заприсягнеться в будь-чому. Дайте! І він продасть душу тому, хто більше дасть!
Так хто ж винен у нашому животінні? Чи не ми самі?
Лідія КОВАЛИШИНА, “Вільне життя”
Коментарі вимкнені.