У Тернопільській лікарні сталось диво!

Десять днів, поки восьмикласник був у комі, його мама подумки просила сина: «Ти сильний, ти повинен жити»

У Тернопільській обласній клінічній дитячій лікарні за 13-річного Михайлика Філя із Гримайлова Гусятинського району переживали усі. Навіть рідні медиків, які опікувалися хлопчиком, постійно перепитували, чи не прийшов уже він до свідомості. Лікарі робити все можливе, але хлопець продовжував перебувати у комі.

– Сина привези у лікарню 17 грудня, – згадує той нещасний день мама хлопця Наталя. – Він працював за комп’ютером, аж раптом з його кімнати почувся грюкіт. Коли я прибігла, побачила, що син лежить на підлозі… Раніше у нього не було проблем зі здоров’ям. Уже згодом лікарі пояснили, що у Михайлика вірусний енцефаліт.

Про цю страшну недугу Наталя Василівна ніколи не чула. Не знала вона і того, які важкі наслідки може спричинити хвороба. Усі десять днів, поки хлопець був у комі, жінка молилася у лікарській капличці та подумки зверталася до сина: «Ти сильний, тому ти повинен жити». Іноді бажання матері допомогти своїм дитині виявляється сильнішим за усі невтішні діагнози.

– Ще до того, як мені сказали, що син отямився, я почула його голос з реанімації, – не приховує сліз жінка. – Лікарі розповіли, що він питав, який день на календарі. Михайло не пам’ятав, що з ним сталося. Тому і здивувався, коли прийшов до свідомості, що навколо лікарняні стіни.

– А ти пам’ятаєш, що відбувалося з тобою під час коми? – запитую Михайла.

– Абсолютно нічого. Таке враження, ніби я довго-довго спав…

Після реанімації хлопця перевели у неврологічне відділення, невдовзі його обіцяють виписати додому. Лікарі раділи разом з рідними, коли пацієнт пішов на поправку, і вважають випадок одужання 13-річного школяра унікальним.

– Я вдячна всім працівникам дитячого закладу, й особливо головному лікареві Григорію Івановичу Корицькому, адже завдяки їх професіоналізму, небайдужості мій син знову здоровий, – продовжує Наталя Василівна. – Ним цілодобово опікувалася ціла бригада медиків, підтримували і мене втішним словом. Багато людей відгукнулися на нашу біду. У Гусятинському районі організували збір коштів для сина. Допомогли односельці з Гримайлова, вчителі місцевої школи, де працюю я і навчається Михайлик.

Коли хлопець потрапив у реанімацію, його батько перебував у Польщі на роботі. Дружина не розповідала йому, що Михайлик у комі, поки чоловік не переступив рідного порогу. А якщо телефонував, аби поговорити з сином, казала, що він спить…

Пережите лише зблизило сім’ю. Наталя Василівна зауважує, що після коми син став уважнішим до рідних. А у всьому іншому він такий же, як і раніше. З нетерпінням чекає свят, хоче побачити однокласників і навіть устиг скучити за шкільними заняттями. Правда, тепер він знає, що одна з найбільших цінностей у житті – це здоров’я.

Аби усміхалися діти
І справді, усе відступає на другий план, коли людина починає нездужати. А особливо, якщо хворіють діти. У Тернопільській обласній дитячій лікарні щороку у стаціонарі допомогу отримують близько 14 тисяч пацієнтів. Ще 54 тисячі дітей звертаються у поліклініку. Майже 7 тисяч потрапляють у травмпункт.

Прикро, але все менше хлопчиків та дівчаток з’являються на світ здоровими. Таких немовлят виходжують медики обласної дитячої лікарні у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Аби створити для цього сучасні умови, торік почали його реконструкцію, а відділення тимчасово перемістили в інше приміщення. Насамперед потребувала заміни електрична проводка, адже стара не витримувала навантажень. На жаль, цьогоріч коштів на ремонтні роботи лікарня не отримала, а потрібно ще близько 2,5 мільйона гривень.

До речі, в області реалізовують національний проект «Нове життя», у рамках якого передбачено реконструкцію та оснащення уже діючого перинатального центру «Мати і дитина». У ньому надаватимуть допомогу породіллям з важкими патологіями, а також недоношеним немовлятам та новонародженим з тяжким перебігом захворювань. Звичайно, це добре. Однак, як зазначають медики, більшість хворих немовлят із районів все одно поступають у відділення інтенсивної терапії обласної дитячої лікарні, у тому числі малята, які потребують хірургічної корекції. Адже саме тут є висококваліфіковані спеціалісти.

Сьогодні у відділенні інтенсивної терапії перебувають десятеро новонароджених. За словами завідувачки Надії Пасяки, оновити потрібно не лише приміщення, а й устаткування – апарати штучної вентиляції легень, переносний рентген-апарат. Необхідні також нові кювези-інкубатори для недоношених діток. Адже згідно із стандартами ВООЗ в Україні мають виходжувати тепер новонароджених вагою від500 грам.
Потребує лікарня і нового реанімобіля. Щороку медики роблять близько 700 виїздів у глибинку, часто доводиться транспортувати маленьких пацієнтів до обласного центру, де вони можуть отримати якісну допомогу, адже і у районах не завжди є обладнання чи фахівці відповідного профілю.

… А тим часом щодня, щогодини медики обласного дитячого шпиталю повертають своїм пацієнтам здоров’я. І  життя. Як Михайликові Філю з Гримайлова Гусятинського району.

Антоніна БРИК, Свобода