Заробітчан закликають встановити біде у школах Тернопільщини

Де біда, там не до біде… Цей засіб гігієни, а також плазмові телевізори і фонтани губернатор Тернопільщини вважає необхідним атрибутом шкіл. Придбати це мають місцеві підприємці або заробітчани.
Влада не перший день бере за горло вітчизняний бізнес. Та методи його удушення стають щораз вишуканішими. Учора це – прийняття дискримінаційного Податкового кодексу, наїзди перевіряльників різних мастей. Сьогодні – підказані цією владою «благодійні ініціативи», від яких тхне цинізмом.

Кілька тижнів тому призначений у грудні голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян в інтерв’ю одній з газет говорив: «…Хочу, щоб кожен зрозумів: щотижня, щодня на території району повинні проходити позитивні зміни, адже їх чекають люди. Запитуватиму, що конкретно зроблено. Ми повинні встановити освітлення в усіх селах краю. І це план не на далеке майбутнє: протягом двох місяців — до першого квітня — керівники районів мають прозвітувати про виконання. Кожен має бути зацікавлений у розвитку батьківської землі: нині освітили територію навколо школи, завтра — вздовж дороги, потім — потрібно прокласти тротуар біля ФАПу, клубу…».

Почувши команду з області, у районах взяли під козирок. На Бережанщині (і не тільки там) на наради скликали голів сільрад, вчителів. Дали сувору настанову: негайно придбати у всі школи плазмові телевізори, супутникові антени, збудувати внутрішні туалети за європейськими стандартами. Зокрема у жіночих вбиральнях повинні бути біде (як сказано у Вікіпедії, біде (фр. bidet) – невелика ванна для миття зовнішніх статевих органів та ануса, зазвичай встановлюється поруч із унітазом). Біля шкіл треба розбити квітники, тротуари викласти бруківкою, на подвір’ях обладнати фонтани. Це мають бути школи майбутнього, пафосно заявляли урядники.

Війти отримали завдання до 1 березня закупити ліхтарі, фотореле, електролічильники – для освітлення сільських вулиць. Плиткою вкрити доріжки до пам’ятників…

Можна було би аплодувати цим благим намірам, якби не одне «але». Все перелічене треба було зробити не за виділені державні кошти, а за рахунок… місцевих підприємців. Сказали: шукайте спонсорів, де хочете, – серед бізнесменів, відомих вихідців із села, заробітчан, що працюють за кордоном…

Присутні у залі втратили дар мови.

– У мене в селі лише три підприємці, обороти у них мізерні, самі ледь виживають, – бідкається один із сільських голів. – Уявімо, що мені вдалося знайти благодійників на кілька вуличних ліхтарів, оті реле, лічильники. А хто платитиме за використану електроенергію? Наш бюджет розрахований тільки на оплату газу-електрики у сільраді і зарплату. І то на 7 місяців. Багатші сільради ще, може, якось викрутяться, а нам – хана буде. Зрештою, чому наказали закупляти лічильники тільки на тернопільській «Ватрі»? Здається, хтось хоче отримати «відкати»…

Інший голова теж не знаходить собі місця. Тільки на матеріали до туалетів треба 25 тисяч гривень. Де їх взяти? А район натискає: це – президентське завдання, і його треба виконати!

Сушать голови і директори шкіл. Один з них розповів: не маємо справного холодильника, щоб зберігати продукти. Його треба було би придбати насамперед. А в районі сказали: ні – треба плазмовий телевізор! Попросили кількох підприємців – пожертвували якихось півтисячі гривень. А де взяти на ту “плазму” 4500 грн.? У районі мені відповіли: можете за свої гроші купити…

Районна влада прямим текстом дала зрозуміти підлеглим: хто не виконає завдання – позбудеться посади.

За словами одного з директорів шкіл, голова Бережанської РДА Ярослав Тринька на згадуваній нараді у присутності двох сотень осіб заявив приблизно таке: ми знаємо, хто як голосував на виборах. Але з політичних мотивів нікого звільняти не будуть. Будуть звільняти через службову невідповідність.

Декому шукають підстави для такого формулювання. Як інакше розцінити той факт, що протягом тижня в одній школі провели кілька перевірок?

А як розцінити те, що в район подають списки підприємців і суми їхніх пожертв. Невже до тих, хто не зміг вділити коштів, незабаром постукають податківці?

Про методи роботи нового тернопільського губернатора ходять легенди. Кажуть, у нього є така метода: прийде до директора школи, цікавиться його проблемами. А той, бідолашний, щиро зізнається, що здалося би поміняти трухляві вікна. Губернатор тут же наказує цьому директорові: щоб через місяць вікна у школі були поміняні…

У тернопільських селах є багато проблем. Нема добрих доріг, дитсадків, автобусного сполучення, медпунктів. Не виключено, що ці державні проблеми губернатор Валентин Хоптян накаже також вирішувати за рахунок місцевих підприємців.

Іван ФАРІОН http://www.wz.lviv.ua/