Дзвінка Торохтушко про День Валентина

Фотозону ILoveTernopil на “Єлисейських полях” відкрили влітку 2017 року. Розташована за готелем “Тернопіль”.

– Маам! Правда, листівка-сердечко – то тупо?
– Та ні, норм, – кажу. – Саме те, що на завтра потрібно. Якщо, своїми руцями зробиш.
Чесно кажу – люблю і благоговійно-трепетно бережу всі їхні дитячі хендмейди, які вони мені до свят малюють, ліплять, шиють і в`яжуть. В одній коробці з першими щоденниками, прописами і кумедними фотками.
– Маам, – кривиться Зайко. – Тут така справа, що треба придумати щось таке крутецьке, щоб наповал…
– Навіщо – наповал? – до мене не доходить. – Просто зроби щось красиве.
– Маам, ти не розумієш. Слухай: треба щось таке, щоб – як ні в кого. Це ж день святого Валентина, подарунок любові.
– Лишись! – все ще туплю я. – Мене влаштує, якщо ти просто зробиш англійську і намалюєш квітку.
– Маам!!! – він дивиться на мене такими круглими очима, що я починаю відчувати в собі перші симптоми круглої дурепи. – До чого тут ти?
– А хто ж? – озивається в мені контральтом Кайдашиха.
– Дівчинка, маам, дівчинка! – пояснює Зайко. – Є одна дівчинка, яка можливо…Ну, як тобі це пояснити? Ця дівчинка, можливо, мені буде подобатись. Можливо, що дуже довго. Аж поки я не стану космоархеологом і не вирішу: одружуватись із нею, чи полетіти на іншу планету.
– Упс… – Такого повороту подій я не очікувала.
– Маам, то що їй можна подарувати? Ну таке, щоб – ах!
– Не знаю, – сказала моя внутрішня Кайдашиха. – Подумай сам. Зліпи щось, намалюй, зроби руцями.
Надувся і пішов. Чую: дзвонить скарбничкою, потім одягається і йде. Повернувся і зачинився в кімнаті.
Ну, добре. Ховайся собі. Мачо дев`ятирічний… “Одружуватись, чи на іншу планету… Ну-ну! Наварить тобі та інша планета борщику, вареничків наліпить, пельменьчиків, пиріжечків з яблучками напече…Ага! Космоархеолог! Добре ще як не станеш сам викопним черепком і встигнеш втекти на планету з помірним кліматом. Або до мами. ”
Бурчу собі. Що лишається? Внутрішня Кайдашиха – вона така. Планета, з неконтрольованою тектонікою.
Прийшов. Хвалиться. Мармиза задоволена, як у березневого кота. Так ось: зробив мій синочок Сонячну Систему з пластиліну, а замість сонечка – там по центру кружечок з тисненням “Мама”. І ще квіточку зліпив. Тюльпанчика рожевого на блакитному стеблі з помаранчевими, салатовими і жовтими листками. Ще й у фіолетовому вазончику з сердечками, бусинками і трипільськими сваргами.
Гарно так стало на душі, аж схлипнула від щастя – тепер у мене буде ексклюзивний тюльпанчик.
Розмріялась! Тюльпанчик – то, як виявилось, і є оте – ах і наповал для дівчинки, яка можливо буде йому довго подобатись. Аж поки він на іншу планету не полетить. Зайконавт, блін!
А мені дісталась Сонячна Система, в якій мама-сонечко, а навколо купа планет крутяться. Аж голова обертом іде.
– Та й добре, – сказала внутрішній Кайдашисі. – Заткнись і побережи телескопи! Бо планети ж не досліджені, не названі, не підписані – і будь-яка з них може виявитись Мотрею з різко континентальним кліматом.
Так що: пішла я всіх гріти.
А вас із Днем Валентина! Всім любові і нехай на вас находять лише добрі планети!

Дзвінка Торохтушко (Любов Бурак), Тернопіль.
загрузка...

Comments are closed.