Про малярську школу відомого митця з Тернопільщини зніматимуть фільм

Нещодавно до нашого села Романівка Теребовлянської ОТГ навідалися: кінорежисер Олександра Степашко та кіносценарист Марія Вайно. Їх цікавило все, що стосується постаті Михайла Бойчука, який народився в нашому селі, все, чого не можна було знайти у наявній літературі. Будь-який штрих біографії, родинних зв’язків, пов’язані з дитинством і ранньою юністю художника та його учня – брата Тимка.

Як виявилося, цьогоріч Український Культурний фонд підтримав проект в стадії написання кіносценарію для створення майбутнього художнього фільму про Оксану Павленко та Василя Седляра – учнів Михайла Бойчука та його школу малярства, яка заявила про себе через новий метод, що поєднав візантійську школу іконопису і експресіоністичний авангард, що вбирав у себе українську самобутність і саме цим став впізнаваним у малярстві свого часу. Школа запрацювала у дуже непростий час нової радянської влади, коли мистецтво мало слугувати системі, оспівуючи її велич і красу. Тому українізм в штрихах, деталях, колористиці став не в догоду тендеційному соцреалізму, – і як наслідок – 13 липня 1937 року Михайло Бойчук зі своїми учнями Василем Седляром,Іваном Падалкою, Іваном Липінським та Іваном Орлом-Орленком були розстріляні і поховані у спільній Биківнянській могилі в Києві (тепер Національний історичний меморіальний комплекс), де було страчено і скидано в ями-могильники близько 100 тис. осіб, репресованих радянською владою.

На зацікавлення митців радо відгукнувся художник Микола Шевчук, нині знаний в краї і далеко за його межами маляр, лауреат обласної премії ім. Михайла Бойчука. Він не пошкодував свого часу та власного авто, аби Олександра Степашко та Марія Вайно змогли зустрітися з людьми, які могли надати митцям цікаву інформацію. Ми допомогли їм знайти нові архівні документи, нащадка за братом – художника-іконописця, різьбяра – Михайла Бойчука, контакт на доньку художника Ганну, цікаві реквізити, локації, оповіді… Спілкувалися з отцем Михайлом – настоятелем православного храму Воздвиження Чесного Хреста, директором школи Білошицьким Михайлом Маряновичем і вчителькою Любою Бабій, яка надала нам свої зібрані матеріали, бібліотекарем Маряною Бойчук, мешканкою села Олександрою Полою та ін. Захоплювалися митці красою наших околиць, церквою, де хрестили Михайла Бойчука, реквізитом ще тих часів, які, мабуть, знайдуть своє місце в кадрах майбутнього фільму, а наразі – в кіносценарії – про Оксану Падалко та Василя Седляра в час непростої епохи початку минулого століття (тому і непростих їхніх доль) і в контексті саме школи бойчукізму, їхнього вчителя, нашого земляка – непересічного в мисленні, наставництві та новаторстві Михайла Бойчука. Також гості зустрілися з керівництвом громади, щоб заручитися підтримкою на подальших етапах втілення своєї ідеї.

Про роботу над кіносценарієм, пізнанням, зануренням у матеріал, про зустрічі, консультації можемо спостерігати на сторінці у фейсбуці: Бойчукісти Оксана Павленко та Василь Седляр: епоха, мистецтво, кохання.

Галина Ділай
староста с. Романівка 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *