Різнокольоровий сад фіалок вирощує тернополянка Тетяна Міхіденко
На фейсбук-сторінку тернополянки Тетяни Міхіденко варто заходити, аби отримати заряд краси й кольору та помилуватись різноманіттям фіалок. Пані Тетяна переконує — у догляді за сенполіями нема нічого складного, тож, можливо, надивившись на красу, ви захочете бачити її щодня у себе на підвіконні.
Моя співрозмовниця займається вирощуванням фіалок три роки, її особливе захоплення — мікромініатюрні сорти. Зараз у пані Тетяни близько сотні мініатюрних та напівмініатюрних сортів.
Тож розпитала її, як створити квітучий сад на підвіконні.
— Розкажіть з чого почалось ваше захоплення рослинами.
— Напевно, як і в усіх — з першої рослинки. Купила фіалку, ми трохи з нею не подружилися, і я почала шукати відповіді на свої запитання в Інтернеті. Там дізналася, що існує ціле море сортів сенполій, ну і потихеньку зацікавилася. Затягнуло, як-то кажуть (усміхається — А. З.).
—Які фіалки ви зараз вирощуєте? Чим вони вам подобаються?
— Сенполії в моїй колекції постійно змінюються через різні причини. А подобаються вони мені тим, що їхня неймовірна різноманітність кольорів робить буденне життя барвистішим. Немає такого дня, щоб на підвіконні щось не цвіло. Щоправда, аби домогтися цвітіння деяких сортів, потрібно чимало «погратися» із ними. Комусь світла забагато, комусь замало, хтось любить підвіконня, хтось — штучне освітлення, якійсь рослині подобається більше добрив, а якась і без них прекрасно себе почуває. Я вже три роки вирощую фіалки, але досі їх вивчаю. Напевно, тому й не гасне моя цікавість до цих квітів.
— Від різноманітності сенполій на вашій сторінці очі розбігаються. Які маєте найбільш незвичні сорти, чим вони особливі?
— Напевно, найбільше зараз люблю сорти мікромініатюрних фіалок. Мікромініатюрами називають сенполії, розетка яких у діаметрі не сягає й семи сантиметрів — вони легко поміщаються на долоні. Хоч зараз маю їх не так вже й багато, але цікаво пробувати щось нове.
— Чим ви керуєтесь, коли обираєте нові сорти?
— Для мене цей вибір простий — якщо сподобалась рослина, то пробую вирощувати. Зараз майже завжди легко знайти сорт, який потрібен. Для мене помічником у цьому став Інтернет. Там знайшла колег по цеху — таких же любителів фіалок, як і я, знайшла навіть друзів. Спілкуємось, обмінюємось досвідом.
— Що стоїть за цим квітучим царством. Здогадуюсь, багато роботи.
— Так, насправді, коли маєш багатенько рослин, то й роботи, відповідно, чимало. Але з кількома фіалками ніяких труднощів не передбачається. В основному це невибагливі рослини, догляд за ними неважкий, лише деякі рослини вимагають більшої уваги, але… у різних руках по-різному.
— Про одну фіалку ви писали: «Цього цвітіння чекала як ніколи. Дуже люблю його, він особливий. Мій Rob’s Magnetic Field». Розкажіть про особливі для вас рослини. Чому відчуваєте до них сентименти.
— На це запитання найважче відповісти. У квітковому світі цінною вважається фіалка-химера — та, в якої чітко виражені риски від центру до краю квітки чи листя. Але для мене важливе інше. Розумієте, є якесь таке внутрішнє відчуття — от моя рослина і все тут. Ось пропустиш через себе сорт: вирощуєш із самого початку, з листочка чи пасинка, пересаджуєш, поливаєш, підживлюєш, слідкуєш за листям, чи не в’яне, чи немає плям, шкідників, через рік вона зацвіте (є і такі, що й за рік цвітінням не потішать), спостерігаєш за її розвитком — а тоді вже якось воно само вирішується, залишати рослинку в себе чи шукати їй нового господаря.
— Яке середовище люблять фіалки?
— Кожна рослина, не тільки сенполія, має родичів у дикій природі. Я вважаю, що для того, аби вона себе почувала якнайкраще, потрібно приблизно відтворити те середовище, у якому вона проживає. Фіалка, наприклад, походить із тропіків, любить вологість і багато світла (але не прямого), тому для їх розмноження роблять теплички, а дорослі рослини не пересушують, взимку ж за досвічення лампами із холодним світловим спектром фіалочка тільки подякує.
— І наостанок. Дайте кілька порад із догляду за сенполіями.
— Найперше, для того, щоб фіалка гарно росла і цвіла, горщик, у який ви збираєтеся посадити цю рослину, обов’язково повинен бути меншим втричі (!) за розетку. Фіалка погано розвивається у великих горщиках: вона всі свої сили віддає на утворення кореневої системи. Бажано садити сенполію в легкий, добре дренований ґрунт, якщо купуєте на ринку чи в магазині пакетований ґрунт для фіалок, додайте туди трохи агроперліту, так коріння буде швидше розвиватися і, відповідно, рослина почуватиме себе краще. Повторюся, не ставте сенполію на підвіконня, де буває яскраве сонце — ніжні листочки можуть отримати опіки і втратять свою декоративність. А якщо іншого місця немає, тоді просто притіняйте її на підвіконні. Також дуже важливо підтримувати вологість ґрунту, підживлювати добривами, які призначені для сенполій, і пересаджувати рослину бодай у рік. Із неприємного, що може статися з фіалкою: її може вразити борошниста роса, шкідники — тріпс, кліщ, борошнистий червець. Проте для боротьби із такими сюрпризами завжди є засоби у квіткових магазинах. Не бійтеся заводити фіалки. Ці рослини досить живучі, достатньо одного листочка, щоби згодом отримати галявинку квітів, що буде тішити око і душу.
Анна Золотнюк
Фото надані Тетяною Міхіденко
Коментарі вимкнені.