Сьогодні тернополянам варто поводитися сумирно

Сьогодні у християн східного обряду розпочинається різдвяний піст. У римо-католиків він почався ще вчора. Триватиме піст до 6 січня включно. А у римо-католиків – до Надвечір’я Різдва за новим стилем, тобто до 24 грудня.

Різдво Христове, як і свято Воскресіння Господнього, належить до найбільших празників у році, тому піст перед Різдвом творився на зразок Пасхального посту і навіть носить назву Чотиридесятниці. Різдвяний піст на Заході з часом дістає назву «адвенту», що з-латинської означає «прихід», тобто прихід у світ Христа. Спершу слово «адвент» означало сам празник Христового Різдва, а пізніше — почало означати час перед Христовим Різдвом. У IX ст. перша неділя адвенту стає на Заході початком церковного року.

Піст для християн супроводжується частою молитвою та прийняттям Святих Таїн, які повинні бути постійною практикою християн і не в час посту.

Головна мета посту, встановленого ще у ранні століття християнства, – духовне очищення людини. Тому піст – це відмова не тільки від скоромної їжі, але й від гріховних думок, згубних пристрастей і звичок для того, щоб можна було з чистим серцем зустріти свято Різдва. Без молитви і покаяння піст може стати лише дієтою.

У чому полягають відмінності між Різдвяним і Великоднім постами? Чим особливий Різдвяний піст?

Якоїсь принципової різниці між Передріздвяним та Передвеликоднім постами, звичайно ж, немає. Вони обидва є частиною тієї самої важливої праці людини над власним духовним вдосконаленням. Просто, якщо до Пасхи ми готуємось постом, духовно розмірковуючи про Голгофські страждання і очікуємо Воскресіння Спасителя, то у піст перед Різдвом ми разом з Церквою поринаємо у досвід очікування приходу у світ Ісуса Христа. Можна, звичайно, зараз ще сказати про те, що Великодній піст суворіший, аніж той, що передує святу Різдва Христового. Однак, це було б не зовсім справедливо. І зараз я спробую вам коротко пояснити, що саме я маю на увазі. Рівень посту визначається не кількістю та якістю страв нашого раціону. Рівень посту християнина визначається не чим іншим, як мірою любові християнина до Бога, до людей, і до самого себе. А любов – це справа доволі конкретна. Вона або є, або її немає. Ще ніхто і ніколи не зміг переконливо зіграти любов, якщо її сам хоча б раз внутрішньо не відчував. Тож, треба чесно визнати, що ми або любимо, або ні. Або постимо, або не постимо. Якогось посереднього стану тут просто не існує. Ви, напевне, справедливо захочете тут мене запитати, чи взагалі реально постити у тій мірі строгості, про яку віками навчає нас Церква? Відповім лише ствердно. Церква хоче щоб ми виконували максимум з того, що можемо. За те, що ми зробити не можемо, нас Господь питати і не буде. Тож, Різдвяний піст для нас завжди особливий тим, що є ще однією нагодою переконатись наскільки ми любимо, і наскільки ми здатні перебороти власні низькі слабості та пороки, у ім’я найважливішої мети – пізнання Бога на особистому рівні.

Чи для всіх християн обов`язковий піст? Хто звільняється від посту?

Так, для усіх християн піст обов’язковий, і я б навіть сказав – життєво-необхідний. Скажіть, чи ніколи ви не помічали того, як сьогодні надзвичайно багато і звідусіль говориться про людську «успішність», «лідерство», «покращення власного життя», і ще про іншу подібну маячню. Про що це свідчить? Насправді, це досить красномовно свідчить про те, що в людей, навіть невіруючих, десь глибоко у підсвідомості лежить переконання у власній невідповідності до якихось, певних визначених норм. Навіть не думаючи про безмежні Божі ідеали, люди часто порівнюють себе з іншими людьми, і нерідко помічають доволі разючий контраст між собою, та ними. Особливо чесні, їх, правда, тепер дуже небагато, при цьому ще й здатні визнати деякі свої помилки та поразки. І як висновок – багато людей прагне змінюватися. Ми не будемо говорити зараз про суто психологічно-світські поняття мотивації. Скажемо лиш одне. Змін шукають навіть невіруючі у Бога. Проте, лиш християни здатні по-справжньому змінитись, слухаючи голосу Бога та Церкви. І вміння постити – це, в першу чергу, бажання якісно змінити своє життя, буквально, на базовому, фундаментальному рівні. Тому, відповідаючи у цьому аспекті на ваше питання можу доволі категорично стверджувати, що жоден справжній християнин не наважиться себе «звільнити» від посту, оскільки при цьому він занадто багато втрачає.

З якого віку належить розпочинати піст дітям? Чи повинні постити немовлята, хворі люди та ті, хто подорожує?

Як тільки лиш дитина стане здатна усвідомити базові поняття релігійної науки, її уже варто привчати до певних духовних практик: до молитви за себе і ближніх, до милостині, до добрих справ в ім’я конкретних людей, до посту, врешті – до Святих Таїнств Сповіді та Причастя. Вік поняття тут доволі умовне, бо ви напевне й самі не раз зустрічали цілком дорослих людей, які патологічно, вперто і все життя, поводились як діти. Тож, справа тут виключно в духовному та інтелектуальному рівні конкретної людини, та її можливостях. Для когось і справді, буде доцільним почати активне «оцерковлення» з семилітнього віку. Для когось сім років – це вже буде безнадійно пізно. А ще для когось і 12 років – занадто рано, щоб зрозуміти і частку того, що від нього вимагають дорослі. Взагалі, біда нашого часу – це масовий, всезагальний інфантилізм: люди старіють, але не дорослішають. На це в нашій розмові треба звертати особливу увагу. Якщо ж ви маєте на увазі виключно питання їжі, то для християн це питання зовсім не першочергове. І взагалі, знання міри у всьому – надійна запорука духовного і фізичного здоров’я людини. Від того, що ви привчите дитину мати міру в солодощах, телевізорі, комп’ютерних іграх – буде краще їй у першу чергу, а вам – уже в другу. А от будь-яка залежність навпаки – може знівечити їй життя назавжди. І винними будуть у цьому в першу чергу уже дорослі, за те що злегковажили і не навчили. Дитину не можна морити голодом «списуючи» це на незрозумілі їй церковні потреби. Однак, привчати до її обмеження хоча б у надмірі – і можна, і потрібно. Зла вона навчиться сама. А от до добра потрібно багато і вперто навчати не лише дітей, але й дорослих.

За інф. сайтів risu та bogoslov

Comments are closed.