9 жовтня – Всесвітній день пошти: Тернопіль у темі

Всесвітній день пошти проводиться з 1974 р. Цей захід триває впродовж тижня і називається «Міжнародним тижнем листа». 7 жовтня тернопільські філателісти Сергій Ткачов, Юрій Ковальков та Василь Дідух з професійним святом привітали колег – поштових працівників, – без яких, кажуть, почуваються як без рук. Як дарунок – виставка листівок і конвертів різних країн світу, що розповідають про історію поштових послуг. Стенди встановлено у поштовому відділенні №8 м. Тернопіль.

Зокрема, в експозиції Юрія Ковалькова зосереджено марки і конверти з різних країн, присвячені Всесвітньому поштовому союзу.

marky15

marky13

marky8

Василь Дідух представив стенд з конвертами, на яких зображено поштамти всіх обласних центрів України. Серед них – два конверти про Тернопільський поштамт.

marky9

Цікавий стенд і Сергія Ткачова, свою добірку він назвав “Роль коня у розвитку поштового зв’язку”. Тут зосереджено марки із зображенням кінних кур’єрів та поштові диліжанси. Згідно з матеріалами Вікіпедії, диліжанс — вид чотириколісного пасажирського або поштового транспортного засобу на жорсткій підвісці, який тягнула четвірка коней-важковозів, що широко використовувався перед введенням залізничного транспорту. Великою популярністю користуються зображення диліжансів Британської Королівської пошти, а також часів Діккенса у снігу на заїжджому дворі, захоплення диліжансів розбійниками та індіанцями в американських вестернах.

marky5  marky11

marky7 marky10

Диліжансом зазвичай їхали візник, кур’єр зі спеціальною шкіряною водонепроникною сумкою, у якій перевозив кореспонденцію між поштовими станціями, та до десятка пасажирів. До слова, румунські двоповерхові диліжанси мали аж по три пари коней. Потім стали використовувати омнібуси – вид міського громадського транспорту в другій половині XIX століття, багатомісний (15-20 місць) візок на кінській тязі, попередник автобуса, поступово був витіснений конкою та трамваєм.

– У Німеччині, Чехії, Польщі, Швейцарії, Румунії впроваджено День поштової марки, до якого випускають тематичні марки і конверти, в Україні поки що такої події нема, – зазначив Сергій Ткачов. – Але цьогоріч у Вінниці відкрито перший і єдиний у світі Музей української марки ім. Якова Балабана. Основою його фонду стала колекція, подарована американцем українського походження Олександром Балабаном, яку він збирав більше ніж півстоліття. Її вартість оцінюють мільйонами доларів.

Цьогоріч на одеській виставці тернопільські філателісти Валерій Матвєєв і Мирослав Фалтус за свої колекції нагороджені золотими пам’ятними медалями. Також у Тернополі діє Клуб посткросерів, в який входять близько 15 осіб.

marky6

– Я почав збирати марки ще в дитинстві, з 1965 року, – пригадує Сергій Ткачов. – Перші у колекції – серія марок з мисливськими собаками, яку видала пошта СРСР. В Луцьку, де я колись жив, у спеціальному магазині на вулиці Радянська можна було придбати спеціальні набори для дітей, які коштували дешево. Тоді належно дбали про розвиток дитячої філателії.

Філателістська мрія Сергія Ткачова наполовину здійснилася минулого року – з виходом у світ серії марок “Корови українських порід”. “Мрію, щоб з’явилися серії всіх вітчизняних домашніх тварин і птиці, – каже філателіст. – Усі країни Європи такі вже мають, відкриваючи таким чином себе світу”.

Ірина Юрко.

Comments are closed.