Чому тернополянам варто завітати на фестиваль гончарів?

Гончарське мистецтво – не тільки традиційне для українців, крім того воно сучасне та модне. Розширити уявлення про цей вид декоративно-прикладного мистецтва і популяризувати його покликаний Другий всеукраїнський фестиваль гончарів у Тернополі “Не святі горшки ліплять”.

На нього запросили найкращих майстрів глини та гончарного кола України та закордону, а саме: з Червонограда, Тернополя, Луцька, Харкова, Івано-Франківська, Львова, Хмельницького, Києва, Локачі, Староконстянтинова, Нью-Йорка, Мена, Дніпра. Загалом понад 30 професіоналів впродовж фестивалю представлять свої вироби на ярмарку рукотворів, покажуть свої уміння на конкурсах майстерності, поділяться досвідом на майстер-класах.

Організатори кажуть, що створили таку програму, аби можна було провести на фестивалі весь день – заходи триватимуть один за одним, будуть ятки з напоями та наїдками. Крім того, під час свята учасники фестивалю виготовлять вогняну скульптуру, висотою до двох метрів, а в ніч суботи випалюватимуть її просто неба.

Відбуватиметься “Не святі горшки ліплять” у парку “Топільче” на Козацькому острові з 19 по 22 липня.

Я поспілкувалась про захід із його організаторками – головою Тернопільського обласного Осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Уляною Джигринюк і керівницею артстудії кераміки та гончарства «Гніздо» Уляною Андрійчук.

– Ми хотіли створити альтернативу тим заходам і фестивалям, які відбуваються в місті. Запропонувати культурніший формат відпочинку для дорослих і дітей, – каже Уляна Андрійчук. – Нам важливо показати різне гончарство. У багатьох воно обмежується асоціаціями з традиційним посудом, але це не так. Нині такі вироби це й прикраси, й інтер’єрні речі. Вони сучасні, модні, вони можуть бути дуже різними. Ми хочемо підняти рівень споживацької культури – показати, чому не варто купувати китайські масові вироби, натомість віддати перевагу тим, що виготовлені майстрами, а тому живі, екологічні, приємніші.

– Як голова обласного Осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва маю сказати, що ми мали на меті популяризацію гончарства, бо, коли шануватимемо коріння – будуть пагони. Але популяризувати гончарство не тільки традиційне, а й сучасне. Коли запрошували учасників на фестиваль, обрали найкращих представників свого ремесла. Але найголовніше те, що до нас їдуть відкриті люди, котрі готові ділитись досвідом зі своїми колегами та відвідувачами. Я вважаю, що майстер не той, хто вміє, а той, хто передав своє ремесло, — продовжує мову далі Уляна Джигринюк.

Мої співрозмовниці кажуть, що на фестивалі панує особлива атмосфера, адже творячи, гончари вкладають у вироби свою енергетику.

– На другий день першого фестивалю ми зрозуміли, будемо робити наступний. Майстри хотіли знову побувати у Тернополі. Ми почули багато позитиву від відвідувачів. До речі, фестиваль гончарів – унікальний для України формат. І на ньому відбуваються унікальні події. Минулого року, мабуть, найбільше захоплення викликало вогняне шоу, адже нічого подібного тернополяни ще не бачили. Цього року буде ще цікавіше, – каже  Уляна Джигринюк.

Зранку першого дня фестивалю почнуть будувати піч і ліпити великий глек. У п’ятницю відбудеться відкриття “Не святі горшки ліплять”. Діятимуть ярмарок, майстер-класи, майстер-шоу. Зокрема, професійні майстри навчать традиційного українського розпису. Мої співрозмовниці наголошують, що такий майстер-клас відбудеться вперше не тільки в Тернополі, а взагалі в Західній Україні. У п’ятницю відбудуться безкоштовні майстер-класи для людей з особливими потребами. Цікавинкою стануть майстер-шоу, коли відомі гончарі на сцені показуватимуть, що можуть зробити зі шматка глини. В суботу випалюватимуть просто неба великий – в ріст людини – зроблений спільними зусиллями глек.

Важливо, що “Не святі горшки ліплять” пропонує не тільки по-новому поглянути на гончарство, а й докластись до нього. Організаторки фестивалю розповідають, що минулого року було чимало людей, котрі вперше сіли за гончарне коло. Розповідають, як під час впродовж усіх днів наполегливо вчився гончарити один хлопчина. Після телефонував, розпитував про особливості матеріалів: виявилось, ремесло так захопило його, що сам  побудував пічку для випалювання та придбав гончарне коло.

– Ми розуміємо, що не всі, хто відвідає майстер-класи, стануть гончарами, бо це потребує багато вмінь. Але це нагода для дорослих спробувати щось нове, а для дітей може стати початком нових умінь. Мало хто знає, що в Тернопільській школі народних ремесел є гурток кераміки. Це унікальна можливість для дітей розвинути дрібну моторику, розширити світосприйняття, долучитись до натурального матеріалу, – каже Уляна Джигринюк.

Запитую, чи багато гончарів зараз у Тернополі. Співрозмовниці відповідають, що їх можна перелічити на пальцях.

– Багато людей можуть взяти голку, нитку й почати вишивати чи малювати. Не ображаю нікого, і знаю, що для цього потрібен талант, вміння, але для того, щоби випалити посуд, треба дуже багато матеріалів та інструментів – глина, гончарне коло, пічка, глазурі, пігменти, а ще умінь роботи зі всім цим. А ще майстерня, утримання якої дуже затратне.

Але воно того вартує, переконані співрозмовниці. Адже, зізнаються, отримують колосальне задоволення від роботи з глиною. Тому хочуть поділитись цими враженнями й досвідом з іншими.

Анна Золотнюк.

Фото минулорічного “Не святі горшки ліплять” зі сторінки фестивалю.

загрузка...

Comments are closed.