Чи заведуть тернопільські священники Сергія Надала до екзорциста?

Часом може здатися, що в міського голову Тернополя вселяється злий дух. Само по собі Сергій Надал – мало не святий. Тобто той, якого ми звикли бачити з всюдисущих моніторів, білбордів, в інформаційних матеріалах (нехай і проплачених за наші гроші). Оцей нормальний Сергій Надал гарює в інтересах міста в поті чола, звітує щосекунди про свої добрі справи, носить по місту важкезного хреста у Вербну неділю, не цурається сфотографуватися з всечеснішими отцями. Одним словом, кращого мера годі і шукати.

Якби не одне але. Вселиться, буває, у хорошого чоловіка якась нечисть, і щось дивне тоді робиться з людиною. Отак воно виглядає і з тернопільським мером. Ніхто не знає, як то стається: чи то хтось «поробляє» міському голові, чи то повен Місяць, а чи, може, побожність недостатня.

Але коли вже стається, то не впізнати тоді отого Сергія Надала, що його на плакатах показують. Зовсім інша людина тоді керує містом. Починають тоді різні земельні оборудки в міській раді реалізовуватися, площі парків «всихатися». Здорові дерева раптом всихають і стають дровами, а на їх місці невдовзі, бува, будова виростає. Або будка торгівельна. А ще часом тарифи починають злітати до небес. Якісь дивні посередники з’являються при наданні послуг комунальними підприємствами, і кажуть люди, що це «прокладки», які гроші висмоктують з бюджету в чиюсь кишеню. Або торф під вінками людей палять без жодних дозволів і погоджень. А якось взагалі було геть не по людськи, коли дітей з сіл почали в дитсадки не пускати. А потім ще й сміттєвий терор додали, не мали довколишні села куди відходи дівати. Деякі війти прямо казали, що перейшов мер Тернополя межу адекватності. Оце чим зайнятися чимось корисним, грається собі «мерцьо» «у війнушки». Але ж насправді то все не Сергій Надал, бо той Сергій Надал, що його в місті всі добре з плакатів знають, такого би нігде не вчинив. А ось злий дух – запросто.

Тому в інтересах міста, щоб провели для мера обряд екзорцизму і того злого духа з нього вигнали. Святі отці, які ручкаються з міським головою, і до фото його охоче кличуть, мали б підказати, як оту процедуру найкраще пройти. Був неподалік Тернополя екзорцист Григорій Планчак, в катедру, коли це було вигідно, отця кликали, на його реколекції в головний храм міста аж з сусідніх сіл з’їжджалися. Але потім щось не поділили церковні мужі, колишнього ігумена монастиря в Колодіївці Григорія Планчака монаршого сану позбавили, де його тепер і шукати. Але ж напевно є й інші, не менш умілі, які б меру Тернополя зарадити могли. Та ще й Великий піст наступає – чим не нагода.

Але зробити все так, щоб з гарантією. Щоб не вселявся більше злий дух в Сергія Надала, а працював він собі на благо міста постійно. Ну хіба би трохи передихав на великі свята. Бо як видно, свята він почитає, про всі значні дати пам’ятає. Оце недавно з нагоди річниці від дня народження покійного глави УГКЦ, справжнього взірця для християн Любомира Гузара розродився Сергій Надал зверненням до терноплян. Навіть не скажеш, що то його піарники таке звернення зробили, щоб побудувати у довірливих жителів міста асоціативні зв’язки між Надалом і Гузарем. Бо так вже щиро це звернення написано, від душі. Згадав у ньому душевний Надал слова Блаженнішого про людяність: «Моя мрія – бути Людиною».

І ось з такою мрією ця ж людинка перед тим стала автором ще одного звернення. В якому закликала владу області «вжити заходів щодо запобігання потрапляння людей, евакуйованих з Китаю, в ТДВ «Санаторій Медобори».

Глава УГКЦ Святослав Шевчук назвав подібні заклики нехристиянськими.

«Мені дуже боляче чути про спротив громадян України щодо повернення наших співвітчизників, які опинилися в зоні небезпеки сучасного коронавірусу в Китаї. Така реакція людей є зовсім не християнською… Прошу всіх людей, які називають себе християнами, утриматися від усякого виміру ненависті та не чинити перешкод для повернення до своїх домівок синів і дочок України”, ‒ закликав вірних Святослав Шевчук після дикунських дій побожних українців в різних регіонах України напередодні прильоту українців з Китаю.

І зразу стає зрозуміло, що злий дух стояв за коронавірусною заявою мера, а іншу творив вже справжній Надал.

Ось як він говорить про доброту та служіння іншим наприкінці звернення з нагоди річниці Любомира Гузара: «Тільки коли ми віддаємо, стаємо багатшими».

100%, що в даній фразі не має він на увазі роздавання земель тернопільської громади потрібним людям чи там квартир контролюючим структурам. А веде мову про чесноти вищого ґатунку, цінності моральні і нелукавство щире.

От тільки б не напади злого духа. Бо як тільки злий дух навідується до міського голови, зникає той Надал, що високоморальний і з чеснотами, що отці його ближче до іконостасу на великі свята ставлять, і енергетичне сяйво там аж від нього йде (але то бачать лише найпобожніші).

Бо як навідується злий дух, зовсім іншою людиною стає Сергій Надал. Правда святі оці напевно того не знають, бо ж більше дбають про духовне, а не мирське з його засобами масової інформації, які різне говорять.

Зовсім іншою людиною стає міський голова, такою, що аж терористом його дехто величає.

«У путіна зброя – газ, а у надала – сміттєзвалище? Тернопільська міська влада на чолі з міським головою Сергієм Надалом поводить себе з навколишніми селами як росія з Україною. Щоб приструнити непокірні навколишні села й громади, які раніше відмовились приєднуватись до Тернополя, – їм влаштувала сміттєву блокаду. Не здивуюсь, якщо найближчими днями “вдячні сусіди”, багато з яких працюють в Тернополі й наповнюють його бюджет, возитимуть сміття під міську чи обласну раду. Цікаво, обласна адміністрація, передаючи обласному центру земельну ділянку сміттєзвалища в Малашівцях, передбачала, що згодом очільник файного міста розпочне справжній сміттєвий тероризм?», – написав недавно в Фейсбуці мешканець Тернополя Іван Сороколіт.

Та виявляється, не все з тим сміттям так просто.

Денис Милий – помічник народного депутата Ігоря Василіва, який у «зеленій» команді опинився, переконує, що Антимонопольний комітет мав би змусити міську раду провести конкурс на видалення сміття, як того вимагає законодавство про захист економічної конкуренції. І проводити такий конкурс щорічно.

«Зроблено це мало бути ще років 10 тому. А так, фірми, що вивозять сміття, сидять на гачку міськради, бо бояться втратити бариші. Стаття35-1 ЗУ “Про відходи” чітко говорить “Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.” Я постійно дивлюся практику АМКУ з приводу видалення ТПВ. Вони по цій постанові і по ст.35-1 жарять сільські ради мало не кожен місяць. А тут “чомусь” місцевий АМКУ не бачить порушення, хоча воно 100% ідентичне безлічі інших по Україні. А відповідь проста – якщо провести конкурс, то зникнуть підстави не пускати законного переможця на об’єкт видалення ТПВ. Це стане кримінальним злочином. З 2011 року, з часу існування постанови, у нас ЖОДНОГО разу не було ще конкурсу)) Фірми визначені рішенням виконкому)). Щойно у справу по повній включився би АМКУ – то це вплинуло би на усе, моментально», – переконаний Денис Милий.

Він стверджує, що його звернення до АМКУ у 2016 році залишилося без уваги.

«Хоча формально вони навіть відкрили провадження за цим фактом, але звісно просто «злили» його. Подивимось як буде зараз», – каже помічник нардепа.

І оце читаєш таке і видається, що злий дух не тільки до Сергія Надала навідується. А виявляється ще й до працівників Антимонопольного комітету може навідуватися. Дива та й годі. І як це таке стається? Там працівники недостатньо побожні чи що?

Але звідки беруться непобожні, якщо при приїзді до Тернополя якоїсь ікони закордонної люди на Театральному майдані добу в черзі стоять.  А ікона та настільки чудотворна, що до забудовника, за сприяння якої ікону привезли, зразу після її від’їзду працівники правоохоронних спецслужб навідалися. І цікавилися чомусь не тим, де б це ще і їм можна було помолитися, а справами радше комерційно-будівельними, зловживаннями різними. Але все тоді швидко притихло. Помогла тоді чудотворна ікона чи злий дух – це вже побожну громаду не цікавило.

Бо на фоні постійних змін сутності міського голови – це дрібниці. Головне зараз мера нашого хорошого, славного від усілякого злого врятувати. І тут вся надія – на наших пастирів, на отців.