Деталі Тернополя. Різьблені дещиці

Ось так ходиш собі містом, звертаючи на знайомі вулиці, розглядаючи вже бачене кільканадцять разів. Та погляд все одно знаходить за що зачепитися.

Приміром, ось за такі різьблені дещиці дверей. Тут усесвіт — розпускаються квіти, хвилею прибило мушельки, на одних дверях навіть примостилися янголи.

Десь лінії вже втратили виразність через багаторазове фарбування, й роботу часу, тому їх доводиться розплутувати, як вузли, але так, щоби залишити кілька вузликів на пам’ять; десь вони чіткі, так, ніби двері щойно ось тут і з’явилися.

Але повсяк час різноманітність візерунків, тонка робота, деталізованість вражає. Вражає, й тому, що контрастує із безликістю дверей, котрі нині, як ракові клітини, розмножилися, й витісняють оту делікатну автентику.

Анна Золотнюк.

Коментарі вимкнені.