Конфлікт у театрі ім. М. Заньковецької показав, що владі абсолютно байдуже до театру, — тернопільські актори зняли відео на підтримку Федора Стригуна

За інформацією в надісланих листах, контракт Федора Стригуна завершується 14 грудня 2019 року, йому пропонують оформити співпрацю з театром на основі цивільно-правової угоди, оскільки новий контракт укладено не буде.  Таїсії Литвиненко запропонували перехід на 0,5 ставки, або контракт, який завершується 29 грудня 2019 року, не буде продовжено.

На цю звістку болісно відреагував колектив Тернопільського академічного обласного драматичного театру імені Тараса Шевченка, який навіть записав відеозвернення на підтримку свого давнього доброго друга Федора Стригуна. 

• Сьогодні в театральному житті нашої держави стався незвичайний випадок, безпрецендентний, — сказав, маючи на увазі події театрального життя Львова, тернопільський актор В’ячеслав Хім’як. — Який сколихнув, мабуть, всі театри на теренах нашої держави. Не залишив байдужим до цього випадку і колектив Тернопільського академічного обласного драматичного театру імені Тараса Шевченка. Справа ось у чому: директор і художній керівник Львівського театру імені Заньковецької (Андрій Мацяк — ред.) надіслав листа головному режисерові, народному артисту України, лауреату національної премії імені Тараса Шевченка, академіку, голові Львівського відділення спілки театральних діячів України лист про те, що з ним не буде продовжений контракт на наступні роки. Федір Миколайович Стригун — відомий актор, режисер, викладач, вихователь, педагог цілого покоління уславлених уже майстрів нової генерації, титулованих акторів, який віддав більше 50 років служіння українському театру, більше 30 років очолював театр імені Заньковецької і раптом він стає непотрібним… директору, який одноосібно, своєю волею, своїм розчерком пера не буде продовжувати контракт із Федором Стригуном. Така постать, як Федір Миколайович, надовго залишиться в історії українського театру.

Тернопільські актори схвильовані не тільки свавіллям щодо ницого звільнення провідних акторів, генів теперішнього часу, а й реформуванням театру в Україні загалом. Актори тут почуваються зовсім не захищеними законом.

• Виходячи з нового закону про театральні реформи, якщо можна так вчинити з такою постаттю, як Федір Стригун, то кожний з нас думає: а що можна зробити з нами? — риторично запитує у відео-зверненні В’ячеслав Хім’як. — Як бути далі українському театру? Як себе ми, актори, можемо захистити? До кого звернутися? Адже конфлікт у театрі імені Заньковецької показав що владі до того, що відбувається в театрі, абсолютно байдуже.