Рідкісні листівки часів Першої світової війни представили в Тернополі

Для своєї експозиції тернопільський історик, краєзнавець, посткросер Сергій Ткачов відібрав листівки часів Першої світової війни. Вони представлені на стенді у відділенні поштового зв’язку №8 в Тернополі.

– У моїй експозиції є оригінальна листівка 1916 року, відправлена з Тернополя в Кронштадт, – розповів під час відкриття виставки Сергій Ткачов. – Наші місцеві художники з фотоательє для російських окупантів, які в той час зайняли територію Тернополя, назвали це “переписный листок”. Є листівки, які спеціально випускав Міжнародний Червоний Хрест для військовополонених. Вони написані на мовах народів Європи, які брали участь у Першій світовій війні. Мовою пошти на той час була французька. Є листівки, які безпосередньо відправляли в поштові вагони певного сполучення. Наприклад, для потяга Мюнхен – Кельн були відповідні печатка і позначення.

Виявляється, 1 жовтня 1869 р. (148 років тому) у Відні випущено першу в світі марковану листівку. “Ідею такої новаторської системи зв’язку 9 місяцями раніше висловив професор політекономії Віденської військової академії Іммануїл Герман в газеті “Нойс фрай Прессе”, – йдеться в довідці Сергія Ткачова. – Він запропонував зробити пересилання листівки дешевшим, ніж листа. У листки з щільного паперу розміром як стандартний поштовий конверт з лінійками для адреси і австро-угорським гербом просто “вдрукували” марки номіналом два крейцера. Цікаво, що польські листівки мають фіксовану ціну – 2,35 злотих, ця ціна ніколи не змінюється.

“Корреспонденцкарти” (так їх тоді називали) моментально завоювали популярність: за перші два місяці їх було продано близько 3 мільйонів.

Ці поштові картки, звісно, мало схожі на сучасні ілюстровані листівки. Однак, дуже скоро видавці зметикували, як зробити поштову картку привабливішою. Прототипом сучасних ілюстрованих листівок можна назвати французьку, випущену в листопаді 1870 року книгопродавцем Леоном Бенардо (сюжет її – франко-прусська війна). Напис на ній був таким: “Souvenir de la defense nationale”, що перекладається як “Пам’ять про національну оборону”. Ймовірно, після цього слово “souvenir” й увійшло в моду: його стали друкувати на листівках з видами міст видавці багатьох країн.

Такі листівки швидко стали популярними – адже їх використовували не лише як засіб поштового зв’язку, але і як відмінну рекламу. А ще листівка була і є приємним сувеніром. З розвитком залізниць і туризму різко зріс інтерес до видових поштівок. Особливо попитом користувалася поштова листівка із зображенням листоноші.

Незважаючи на невеликі тиражі, багато старих листівок збереглися до наших днів – у сімейних архівах, в колекціонерів, у зібраннях музеїв і бібліотек”, – кінець цитати.

Comments are closed.