Родини з усіх куточків Тернопільщини отримали допомогу від українців із США

Ініціаторка благородної справи, тернополянка Наталія Кілик каже, що спільно українці та американці зібрали 15 громістких  коробок з дитячим одягом, іграшками, засобами гігієни для малечі, сучасними горщиками, ходулями, колисками тощо.

–          Я працювала в одної молодої жінки в США, доглядала її маленьку доньку. В них вдома залежувалося дуже багато дитячих речей, які вже ніде було подіти. Я запропонувала господині зібрати та відправити їх в Україну.  Вона погодилася і навіть захотіла долучитися до збору, залучивши своїх знайомих американок-матусь.  Так люди почали звозити речі, наша умовна ініціативна група з українок теж займалася збором. В підсумку ми укомплектували 15 великих коробок та переправили в Україну. Далі постало питання, хто відповідально та по совісті роздаватиме допомогу у Тернополі. Моя знайома порадила Світлану Щур. Сказала, що раніше уже співпрацювала з нею, пересилала речі на притулок.  Я написала Світлані, ми порозумілися та почали співпрацювати,- розповідає Наталія Кілик.

Пані Наталя з чоловіком працюють в Америці десять років. Проте часто приїздить в Україну. Жінка каже, що дуже задоволена тим, як відповідально в Тернополі поставилися до розподілу допомоги серед тих, хто реально її потребує.

–          Мені дуже приємно, що наші українці в Америці хочуть допомагати дітям. Я сама мама, і чудово знаю, скільки коштує одягнути дитину, забезпечити її усіма необхідним. В наш час багато сімей не можуть собі цього дозволити. Тим паче, що дитинка росте дуже швидко. Місяць-два і їй вже потрібен новий одяг тощо. Ми з пані Наталею принципово вирішили не передавати допомогу на притулки, а роздавати її точково, в руки тим, хто її дійсно потребує. Приходили різні люди, з різними проблемами. Ми разом відбирали їм речі, іграшки. Дехто навіть не мав можливості приїхати до Тернополя, тому я за власний кошт відправляла посилки поштою. Звісно, віддати все в один заклад було б простіше та швидше. Та вирішила, що нехай ми роздаватимемо допомогу три-чотири-п’ять  місяці, але зате вона точно потрапить за адресою, – каже голова первинного осередку партії «Сила Людей» Світлана Щур.

За словами Наталії Кілик, щоб доставити коробки в Україну, довелося заплатити чимало грошей.  Коштами скидалися. Приміром, значну частину дали тамтешні служителі церкви, які також допомагали українкам збирати допомогу.

–          Попри вартість за пересилку, переконана, що на цьому зупинятися не варто.  Адже багато молоді там, в Америці, хоче допомагати українським дітям. Якщо нам вдається комусь допомогти, то чому це не робити? Тим паче, що ми відбирали якісні речі, в хорошому стані, багато було нових, ще на вішаках. Думаю, і Світланка не буде проти, якщо ми продовжимо співпрацю. Насправді таких небайдужих молодих людей як вона, що совісно беруться за справу, дуже мало, –  підсумувала пані Наталя.

Comments are closed.