Тернопільщина – перша за кількістю релігійних організацій
…у співвідношенні до кількості населення в області. Якщо порівнювати за численністю громад з іншими областями, то вона посідає друге місце після Львівської. Про це розповів провідний інспектор відділу у справах релігій та національностей Тернопільської ОДА Петро Бурдяк.
«На території Тернопільщині є 25 різних течій та напрямків релігійних громад. Вони налічують 1833 релігійні організації», – констатував Петро Тадейович. Він розповів, що домінуюче становище займає греко-католицька церква (понад 800) та три течії православ’я (до речі, сьогодні вже можемо говорити про дві, їх понад 600). Наступні за чисельністю протестантські організації, наприклад, Християни віри євангельської – 115, Євангельські християни баптистів – 17, Адвентисти сьомого дня – 13. Решту менш численні: 8 громад Свідків Єгови (їх було значно більше, але останнім часом вони оптимізувались, щоб мати менші зобов’язання як юридичні особи), 5 громад Української лютеранської церкви, 3 юдейські релігійні громади, одна Новоапостольська церква, одна громада Вірменської апостольської церкви, одна мусульманська громада, одна громада кришнаїтів, одна громада прогресивного юдаїзму, одна громада язичників (під назвою «Сварга»), братство менонітів (на Теребовлянщині), декілька харизматичних організацій (їх важко розрізнити за статутом, адже вони дуже схожі). «До речі, нещодавно до мене приходили декілька жіночок, які хочуть створити в Тернополі ще одну нову харизматичну громаду «Прорив», – зауважив чиновник.
Щодо відомих нетрадиційних релігійних організацій, які юридично не зареєстровані, Петро Бурдяк розповів, що у с. Космирин Бучацького району є аміші («кашкетники»). Вони обмежують себе від багатьох благ цивілізації, зокрема навіть, від електроенергії. «До речі, донедавна вони відмовлялися від державної допомоги на дітей, хоча там здебільшого багатодітні сім’ї», – зауважив Петро Тадейович.
Останнім часом, напевно, кожному неодноразово доводилося чути про лідера так званого Духовного центру «Відродження» Володимира Мунтяна. Як з’ясувалося, у нашій області були спроби зареєструвати дві релігійних громади (у смт Коропець Монастириського району та у с. Сновидів Бучацького району). «Однак, ми Їм відмовили. Адже згідно зі статтею 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада повинна бути місцевою. Якщо б, для прикладу, у селі Сновидів було 10 осіб, то вони могли б створити юридичну громаду. Коли це «збірна» області, то вона аж ніяк не є місцевою організацією», – пояснив Петро Бурдяк.
Важливо розуміти, розтлумачує чиновник, що у законі також сказано: «Повідомлення державних органів про утворення релігійних громад не є обов’язковим». Отже, в області може існувати багато інших громад, які не зареєстровані та не мають юридичного статусу релігійної громади. Недоліком для них є те, що вони не зможуть орендувати приміщення чи набути у майбутньому землю під будівництво храму. Саме тому дуже часто невеликі громади збираються у власних помешканнях.
«Всі юридичні права, які хоче набути церква, вона може їх отримати лише через державу. Обласні державні адміністрації мають повноваження реєструвати статути тільки релігійних громад, а статути всіх інших релігійних організацій, відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», затверджує Міністерство культури України. Для порівняння, якщо у Тернопільській області є 1833 релігійні організації, то з них 1755 – це релігійні громади, 45 монастирів, 4 місії, 2 братства, 13 єпархіальних управлінь, 11 духовних навчальних закладів», – підсумував провідний інспектор відділу у справах релігій та національностей ТОДА.
Наталя Драган-Іванець
Коментарі вимкнені.