Тернопільські та іноземні студенти-медики подарували онкохворим дітям щастя

Слова «онкологія» та «рак» у кожного з нас викликають якщо не жах, то почуття приреченості, безнадійності. Словосполучення «дитячий рак» важко вкладається у свідомість. Ця хвороба приходить невідомо звідки, здається, що порятунку немає. Але рак можна перемогти. Це не небезпечне, важке, але в більшості випадків виліковне захворювання. І вдається це завдяки зусиллям лікарів, батьків та всіх небайдужих людей, хто допомагає дітям подолати недугу.

З даного приводу, один із організаторів проекту «Повернемо щасливе дитинство онкохворим дітям» провів власне розслідування:

«Дуже часто в наше життя вриваються недуги не просто так, а внаслідок певного мислення. Багато психологів вважають, що захворювання настає зовсім не випадково, а причиною онкопатологій може стати наше ментальне сприйняття цього світу. Зокрема, американський психолог Луіза Хей, а також канадський філософ і психолог Ліз Бурбо серед причин раку виділяють: психологічна травма, образа, велика таємниця, горе, відчуття ненависті.

Що розуміють під поняттям психологічна травма: травма відчуженого, травма покинутого, приниження, зрада, несправедливість. Тобто, накопичення негативних емоцій (дистрес). Яке рішення пропонують відомі психологи: прийняти факт образи, несправедливості… І з любов’ю пробачити, дарувати радість близьким.

Однак, виникло запитання: яка ж психологія раку в дитячому віці? Адже дитина народжується, пізнає цікавий світ, радіє сонечку, пташці, теплим обіймам мами… Дитя ще не встигло затаїти образи на весь світ.

Психологи відповіді не надали.

Розглянемо, що з даного приводу підкаже наука.

Наука стверджує, що дитяча онкологія виникає внаслідок генетичної поломки чи генетичної мутації.

Генетична поломка у дитини виникає внаслідок передачі цієї поломки батьками – в основному спадковий фактор. Дуже часто, чути від батьків: «У нас бабуся хворіла на рак», «У нас прадідусь хворів на рак».

Тоді наступне запитання: якщо мій дідусь хворів на рак, то невже і я передаю цю «генетичну поломку»?

В цьому випадку згадуємо генетику. На сьогодні, сучасній генетиці відоме поняття «патологічні гени». Кожна людина має певний відсоток «патологічних генів». Однак, наш організм сформований таким чином, що відбраковує їх. Для цього потрібно: Здоровий спосіб життя + збалансоване харчування + заняття спортом + позитивні емоції = ЩАСЛИВА РОДИНА

Саме тому, організатори проекту «Повернемо щасливе дитинство онкохворим дітям», а саме: Тетяна Дзецюх та Арсен Гудима з наймолодшим волонтером Катериною Дзецюх, а також студентами-волонтерами: Ясір Альджумалі (Yasir Al-jumaly), Сара Аль-Руфае (Sara Al-Rufaie), Нур Алганімей (Noor Alghanimey), Богдан Вербенець, Садік Джафар (Sadeq Jaafer), Айман Джасім (Iman Jasim), Аршат Каур (Arshjat Kaur Brar) 15 лютого 2016 року відвідали діток у гематологічному відділенні та передали:

• венозні катетери (дякуючи Олександру Земляк та Катерині Гумен);
• гіпсові фігурки казкових героїв та кольорові фарби (відгукнувся небайдужий тернополянин Олексій, якому передаємо подяку);
• а також спеціальний, неочікуваний подарунок: Українська популярна, талановита співачка; любляча мама двох чудових синочків; тендітна жінка з великим добрим серцем та просто надзвичайно приємна особистість Ірина Федишин підготувала та передала наймолодшому волонтеру проекту Катрусі Дзецюх спеціальні іменні листівки з теплими побажаннями для малечі у відділення гематології Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні.

Усі побажання передали у відділення гематології Тернопільської дитячої лікарні 15 лютого – у Міжнародний день онкохворої дитини.

Батьки та дітки отримали чималий заряд позитивних емоцій… Вони радо зустріли викладачів і студентів ТДМУ. Окрім того, висловили побажання ще не один раз зустрітися зі своїми постійними волонтерами, які опікуються гематологічним відділенням від імені Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.

А для організаторів проекту та усіх волонтерів найприємнішою новиною у цей день стало те, що 7 маленьких пацієнтів подолали недугу.

Це вдається завдяки:

• нестримній боротьбі за життя малюків, що вартує визнання;
• люблячим батькам діток, котрі своїми молитвами та любов’ю зцілюють своє чадо;
• невтомній праці лікуючих лікарів, медичного персоналу, котрі попри всілякі труднощі працюють на кінцевий результат – ЗДОРОВА ДИТИНА;
• а також усіх небайдужих людей, котрі допомагають на кожному етапі у подоланні недуги.

Давайте усі разом долучатися до проекту «Повернемо щасливе дитинство онкохворим дітям» та примножувати добро. Адже, «найменший прояв піклування створює неперервний ланцюжок взаємодопомоги…»