Тернополю на замітку: як Тростянець відмовився від централізованого опалення

Тема переходу міста з централізованого на індивідуальне опалення з року в рік «на слуху» в тернополян. Влада переконує, що для переходу потрібно спеціальний дозвіл від столичної влади, що все не так легко та просто, не вигідно тощо. Люди побоюються, що їм самостійно доведеться нести усі видатки за перехід. 

Та що ми маємо на практиці? «Погляд» проаналізував, як відбувався перехід із ЦО  на індивідуальне в інших містах України аби зрозуміти реальний стан справ.  І розпочнемо з Тростянця. 

У 2008 році місто Тростянець одним з перших в Україні відмовилось від централізованого опалення. Цим кроком місто чітко показало, що перехід на індивідуальне опалення не коштує дорого та не потребує дозволу в Києва. А лише суттєво економить видатки з кишень мешканців.

«Важливу роль у цьому відіграли люди. По-перше, було цілком закономірне бажання мешканців якомога менше сплачувати за споживання енергоресурсів. До відмови від централізованого опалення майже половину заробітної плати людина мусила віддавати за тепло. По-друге, при централізованому теплопостачанні 15 жовтня сприймалося як дата пуску котельні. Але температура може знизитись значно раніше, що робити людям у таких умовах? Особливо тим, у кого є маленькі діти. Тому автономне опалення — це також мобільність. Ви можете включити тепло тоді, коли це вам потрібно. По-третє, ТЕЦ подають в усі оселі зазвичай однакову температуру. Однак комусь комфортно при +17 градусах, а комусь треба +22. При автономному опаленні кожен сам може регулювати необхідну температуру»,- розповідав виданню «Депо.юа» міський голова Тростянця Юрій Бова.

За його словами, витрати Тростянця через перехід на ЦО можна поділити на дві основні групи — на документацію та на підтримку соціально-незахищених верств населення. Щодо першого, то місто розробило всю документацію для переходу на автономне опалення. Це було необхідно для того, щоб знати, чи достатньо тиску в газових мережах, де треба замінити труби або поставити додаткові станції для підкачування газу. Однак це не були якісь дуже великі гроші.

Більше пішло на підтримку соціально незахищених верств населення — пенсіонерів та дітей-сиріт. На цю програму з міського бюджету виділили 200 тис. грн. Всього на автономне опалення за три роки перейшли жителі 1 400 квартир.

«Щоб підключити все місто на автономне опалення, у нас пішло три роки. Перед тим ми розробили схему підключення. Але все залежало від інфраструктури. Будинки, у яких труби були уже готові, ми підключали раніше. Там де треба було більше підготовчих робіт — пізніше»,- говорив Бова.

Цікаво, що Тростянець не просив жодних дозволів у Києва, не погоджував свою ініціативу з Верховною Радою чи Кабміном, а самостійно прийняв рішення та взяв на себе відповідальність. Сьогодні жителі Тростянця суттєво економлять на теплі. Місто також подбало про тих, хто не міг самостійно виділити кошти на облаштування індивідуального опалення у своїй оселі. Загалом влада зробили все, аби позбутися залежності від «централки».  

Далі буде. 

Сергій Сліпий

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *