У сонної міської ради є своє серце: нутрощі солідних тернопільських установ очима “Погляду” (фото, відео)

Одного прекрасного літнього ранку творча «бригада» інтернет-видання «Погляд» завітала в гості до… міської ради. І що ви думаєте, ми там побачили? Ніхто не бігав між поверхами з кіпами документів, не цокали по мармурових сходах підбори, не метушилися чоловіки у краватках, не розкочувався луною по коридорах голос «шефа», ніхто не гримав тут дверима, а в повітрі не витав аромат кави, як це буває зазвичай зранку у державних установах…

Натомість – звичайна сіра сонна будівля, яка має свою історію, але якої ми з вами ще не знаємо. Мабуть, небагатьом відомо лише те, що тут на вулиці Листопадовій працювало командування місцевої дивізії, а ще було офіцерське казино.

Що насправді ми побачили і якою нам постала міська рада похмурого літнього ранку, ви побачите у спеціальному фото-відео-репортажно-екскурсійному проекті «Погляду».

Ми не вишукували в архівах перші згадки про це місце, ми не випитували у працівників, чи знають вони, на чиєму місці працюють, ми не намагалися залізти у найпотаємніші закутки цієї будівлі. Ми просто зайшли туди з фотоапаратом і… зрештою, дивіться самі та віртуально знайомтеся із нутрощами цієї статечної будівлі, в якій приймаються усі важливі рішення з життя міста, і у яку багатьом з вас, можливо, хотілося потрапити, але не було зручної нагоди.

Увійшовши до міської ради важко зорієнтуватися, куди ж саме тобі потрібно йти. Але це не біда – тут завжди чергує охоронець, який підкаже та покаже, куди звертати, на який поверх підійматися, а при потребі ще й посвідчення особи попросить. Тому, аби одразу сподобатися цьому серйозному чоловіку – беріть із собою солодощі, яблучка, канапки, або піддобрюйтеся іншими способами: співайте, танцюйте, показуйте фотографію улюбленого котика. Але не дивуйтеся, якщо посвідчення особи він у вас не попросить, а порадить покинути приміщення і «не показувати цирк» 😉

Праворуч від входу – невеличкий кабінет, через вікно якого видно комп’ютер та телефони з безліччю різноколірних кнопок. Тут – пульсуюче серце міської ради – гаряча телефонна лінія 15-80.

Якщо у місті трапилася аварія, в якомусь мікрорайоні зникло світло, або у когось затопило підвал – телефони тут розриваються від дзвінків. Усі повідомлення, скарги та запитання автоматично вносяться в базу даних і передаються у відповідні служби. На кожну скаргу після вирішення проблеми комунальні служби повинні дати відповідь – що зроблено, або в який термін буде зроблено для вирішення даної проблеми. Якщо ж через наплив звернень оператор «гарячої лінії» не встигає внести інформацію в комп’ютер, то на всяк випадок має на столі спеціальний журнал, куди записує проблему вручну.

Зазвичай тут працює дві особи. Коли ж ми завітали до цього кабінету – тут працювала лише одна жінка. Вона пояснила, що напарниця у відпустці – літо ж. При вході на тумбочці – електричний самовар, чайник, настільна лампа та мікрохвильовка. Чергова – надзвичайно приємна та спокійна жінка. Питаємося, як же їй вдається витримувати психологічне навантаження, адже за день доводиться вислуховувати сотні звернень, більшість із яких – негативного характеру. Жінка розповіла, що таки так – нелегко тут працювати, бо лише мізерний відсоток тернополян дзвонять, аби подякувати за зроблену міською радою роботу, а більшість – аби посваритися. А є й такі, котрі дзвонять аби просто побалакати. Але, каже, що працює тут вже майже 10 років, тому просто навчилася і звикла реагувати спокійно та ввічливо.

Ось раптом під час нашої бесіди дзвонить телефон, паралельно гудить апарат з кнопками, мигають якісь лампочки на ньому. Оператор підіймає слухавку, вислуховує людину, натискає потрібну кнопку для з’єднання з відповідною службою, таким чином переводячи дзвінок у режим живого чату – спілкування між кількома особами. Коли все з’ясовується, кладе слухавку. Через 2 хвилини – знову те ж мигання, гудіння, дзвінок.

Жінка пояснює нам, що цього дня все спокійно, бо у місті не трапилося нічого надзвичайного. Але, коли ситуація накаляється, то, каже, телефон дзвонить кожних п’ять секунд. Вона також нагадала номер стаціонарного телефону «гарячої лінії», на який можна дзвонити і з мобільного: 0352-23-63-97. А також розповіла, що існує і номер мобільного телефону, на який можна дзвонити в разі потреби, але в такому випадку їй потрібно вносити усю інформацію в базу вручну і на це йде багато часу.

Ми вирішуємо не заважати оператору в роботі, адже жінка й так за один робочий день наговориться більше, ніж ми за цілий тиждень, тому прощаємося і виходимо.

Куди ж із цього найгарячішого куточка міської ради ми помандрували далі – дізнаєтеся у наступних публікаціях «Погляду», адже у сонному приміщенні на Листопадовій таки є ще багато цікавого.

Люба Вовк, Мар’яна Зварич, новини Тернополя “Погляд”