У Тернополі прапор “не по фен-шую”?

Нещодавно одне із інтернет-видань оприлюднило інформацію про те, що на вулиці Коновальця прапор «висить» не так, як мав би «висіти» (слово автора, який не знає, що прапор «висіти» не може). Автора, який не підписався, ми відшукати не змогли, то ж не дізналися, що саме обурює його. Однак у неділю, коли на прямий ефір до мера Тернополя зателефонував слухач, якого схвилювала «наруга» над прапором, ми поцікавилися – що ж з ним не так.
З’ясувалося, що прапор, вже близько року встановлений на флагштоці на даху будинку, «не правильний» з точки зору правильності державного прапору: блакитна смуга у нього знизу, а жовта -зверху. Оскільки тернополяни вважають дану проблему настільки гострою, що звертаються із зауваженнями до міського голови, ми вирішили розшукати людину, яка встановила даний флагшток.
Нею виявився Ярослав Сувалко, пенсіонер, інвалід І групи.
– Це не випадковість, я свідомо встановив прапор саме так. Я хочу змін, я хочу висловити так свою позицію, – розповідає пан Ярослав, – Є державний прапор, а є національний. Першопочатково наш прапор був саме таким – жовто-блакитим, ця назва збереглася і в усній мові. Однак державний прапор – блакитно-жовтий. Та в літературі та історичних джерелах є ряд згадок про те, що ментально правильним є протилежний варіант в одному з віршів Сосюри читаємо: «жовто-блакитний там прапор віє…», у творі Уласа Самчука – «Волинь» – читаємо: «на всіх будинках, на всіх крамницях – жовто-блакитні прапори та ін.). Блакитно-жовтий, державний, уособлює в собі жовту пшеницю та голубе небо, хоча логічнішим і більш правильним варто вважати блакить води – внизу, і сонячне сяйво – зверху. Таким прапор бачили наші предки із геральдичної точки зору саме так буде правильно його зображати. Адже, згідно до законів геральдики, прапор утворюється від герба. Барва верхньої смуги береться від кольору знака, а нижньої – від кольору тла гербового поля.
До слова, дослідники сакральних символів переконують, що у державному прапорі України потрібно поміняти кольори місцями, оскільки синє і жовте утворює гексаграму «Пі», яка означає «крах і занепад». Обернене розміщення барв утворює гексаграму, що означає «Розквіт і щастя».
Щоб розставити усі крапки над «і» ми звернулися за коментарем до історика Олександра Петровського, який нам повідомив, що стовідсоткових вимог стосовно розміщення світлого кольору зверху, а темного – знизу немає.
– Історично ми маємо приклади такого прапора. Приміром, у 1918 році саме жовто-блакитний був затверджений прапором УНР. Така комбінація кольорів є не лише в Україні, а й в інших країнах. Однак в кожній країні є свій закон, що стосується держаного прапора. Якщо комусь не подобається розміщення кольорів на прапорі, про який йдеться, то, в будь-якому випадку, мер цього питання вирішити не допоможе.
До слова, нещодавно журналісти нашого видання стали свідками «наруги» над державним прапором України у приміщенні державної установи – Тернопільської обласної державної адміністрації.

Оля Терещук