Як світ протистоїть коронавірусу: тернополяни розповіли про заходи у країнах, де зараз мешкають

Майже мільйон осіб заразилися коронавірусом

Страшний вірус, який прийшов до нас із Китаю, тримає в страху всю країну. Хтось каже, що це спеціально виведена інфекція, хтось обвинувачує заробітчан. А хтось припускає, що він зовсім не з Уханя. Багато припущень, безліч інформації. Однак заперечувати факт, що постраждали десятки країн, марно. Люди вмирають де сотнями, а де й тисячами. Покинути країни не можливо, та й куди тікати? Що каже іноземна влада своїм громадянам і як бореться з пандемією, читайте у матеріалі наших журналістів.

«Похорони в Італії заборонені, тіла людей просто забирають і спалюють у крематорії»

– Усі люди  перебувають у власних домівках, майже як в тюрмі. Виходити не можна, а якщо це необхідно зробити, то люди мають мати вагому причину, чому і для чого. Пости блокування всюди, перевірки, зупиняють усіх, великі штрафи (до 3000 євро). Панічні настрої, звичайно, є, не можу не думати про те, що відбувається. Це дуже страшний вірус, він, як тінь, ходить поряд з людиною,  від нього немає ліків, а поширюється він з космічною швидкістю. Люди тут донедавна тримались і продовжують триматися, але деякі не витримують. Є випадки інфаркту. Це спочатку виходили на балкони і співали, а зараз – ні, все тихо. Люди хочуть, аби все минулося якнайшвидше, хоча побороти цю біду ой як не просто. Померлих дуже багато, майже 11 тисяч, це офіційно,  а ті, що вдома, не входять у статистику. Інфікованих понад 97 тисяч. Похорони заборонені, тіла людей просто забирають і спалюють у крематорії. В супермаркетах, слава Богу, є все, але виходить із сім’ї хтось один і робить закупки, те ж саме, щоби піти в аптеку чи банк. Закрито буквально все. Люди залишилися без роботи. Я живу в Генуї у регіоні Лігурія, вона межує з Ломбардією, де справді смерть ходить по п’ятках. Якихось 100-150 км нас розділяють. Тут теж дуже страшно, померлих багато, інфікованих уже навіть не рахують. Я на роботі, доглядаю хвору на Паркінсона лежачу людину. Вже три тижні, як не бачу Божого світу, хіба що з балкона. І таких, як я, багато. Вже померло шестеро наших жіночок і один чоловік, – розповіла наша землячка в Італії Оксана Кулій.

У Франції похід на вулицю лише за спеціальним документом

– На вулиці людей абсолютно немає. Якщо хочеш вийти в магазин, то при собі маєш мати відповідний документ, який засвідчує особу, несе інформацію, хто ти та звідки, де проживаєш, номер страхового полісу. Він повинен бути офіційно затверджений, також у ньому має бути прописана причина, чому ти покидаєш своє помешкання. В іншому документі вказано час, на скільки тобі дозволено покинути домівку й округ (саме через те, що більшість заробітчан не можуть мати такого офіційного документа, і покинули Францію). Тобто ти можеш піти в магазин лише у своєму окрузі (приблизно це через 3-4 будинки). У даний період можеш піти в аптеку, продуктовий магазин та за сигаретами. Є момент, якщо маєш домашню тварину, можеш з нею піти погуляти. Якщо раптом терміново треба поїхати кудись, ти також повинен про це повідомити. Карантинного режиму дотримуються всі. Хто пішов у вимушену відпустку і його доходи було задекларовано, отримує заробітну плату. Нещодавно президент Франції говорив про те, що може бути таке, що країна «впаде» в економічну кризу. Справді може таке бути, адже, повторюся, не працює абсолютно нічого. Почали гинути медики, а для цієї країни вони на вагу золота. Лікарні переповнені, хворих менше не стає. Ведеться мова про те, аби Німеччина допомогла Франції і хворих переправляли до тамтешніх шпиталів. За два тижні мого перебування вдома виходила до супермаркету двічі. Не стикалася там з людьми. Спілкуюся з сусідами лише через вікно. Влада повністю стоїть на захисті людей. Тут дуже великі штрафи за порушення карантинного періоду. Перший штраф – близько 40 євро, другий – 2 тисячі, третій – ув’язнення від 3 років. Дуже відповідально до цього ставляться громадяни, вони розумію всю суть проблеми. У кварталах дуже багато поліції, яка перевіряє твої документи і не спускає очей з тебе, коли кудись прямуєш. Маски було завезено у достатній кількості для всіх жителів, але зараз вони є не у всіх аптеках. Тут по максимуму старалися зробити так, аби люди не виходили на вулицю і берегли себе. Також дуже добре працює авіація, яка буквально гелікоптерами переправляє тяжкохворих у лікарні. Чесно кажучи, я здригаюся, коли чую над своїм дахом звук гвинтокрила. Звуки сирени не вщухають. Звісно, це моторошно, але всі розуміють, в якому ризику знаходяться лікарі, і щовечора, визираючи зі своїх квартир, аплодують медикам та працівникам поліції за їхню працю. Це вияв поваги. І немає такого, що хтось звинувачує владу, бо всі розуміють, що вони стараються для своїх же мешканців, – розповіла Олена Кльоб, яка проживає у Парижі.

«Вулиці сонячного Кіпру перетворилися в безлюдні місця із фільмів жахів»

 – Нещодавно мене оштрафували місцеві патрульні на 150 євро лише за те, що виходив за цигарками. Як не намагався пояснити, що мій дім знаходиться через дорогу, поліціянти були неприступними. Аби покинути помешкання, ти повинен мати офіційний бланк, де вказуєш свої дані, адресу, номер паспорта. У ньому також вказується причина, через яку хочеш покинути помешкання. Після цього на індивідуальний номер надсилаєш СМС-повідомлення, після якого повинен дочекатися підтвердження, тобто дозволу, можеш вийти на вулицю чи ні. У нас немає паніки. До свого помешкання викликав спеціалізовану службу, котра дезінфікує квартиру. Робота тут поки що дозволена, однак не всім. Я працюю в офісі, хоча більшість наших співробітників обрали дистанційну роботу. Вулиці сонячного острова перетворилися в безлюдні місця із фільмів жахів. Багато поліції. У магазинах всі продукти є, ажіотажу зовсім немає. Хоча у нас не так багато смертей саме від коронавірусної інфекції, всі стараються дотримуватись постановлених правил. Як мені відомо, померло всього п’ятеро осіб. Шпиталі працюють у посиленому режимі. Для тих, хто втратив роботу, виплачується компенсація. Також заборонили виселяти з орендованих квартир тих, хто не має можливості її оплачувати. А ще держава виділила гроші на корм для бездомних тварин і дозволила продовжити роботу зоомагазинам на ветеринарним клінікам. Загалом тут усе дуже суворо, незважаючи на невелику заражуваність, – розповідає Олексій Лісіцин.

«У маркеті Стокгольма повно покупців і жодної людини у масці»

– У Швеції розгорнуто три військові тимчасові шпиталі на випадок різкого збільшення хворих на коронавірус. По телебаченню показують репортажі із хворими та просто громадянами на вулицях, в лікарнях. Особисто спілкуюся з друзями по «Фейсбуку», але не тільки. Виходив у найближчий супермаркет на закупи і таке враження, що жодного вірусу немає. Школярі з наплічниками групками йдуть зі школи, на автобусній зупинці досить людно, в маркеті повно покупців, жодної людини в масці не зустрів. Знайома із власного досвіду розповіла ситуацію зі шведською медициною в умовах коронавірусу. Хвора, запалення легень, підвищена температура, але тестів не проводять, чекають, чи буде задихатися. А так колять вдома антибіотики і все. А між тим, саме минув місяць, як у Швеції виявили першого хворого на коронавірус. За останніми даними в країні протестовано понад 24 тисячі осіб: заражених коронавірусом – 2 510 чоловік, померлих – 42, – розповів уродженець Гусятинщини Олег Остафійчук, котрий нині мешкає в столиці Швеції – Стокгольмі.

«Американці масово скуповують зброю – рушниці, пістолети, набої»

– Усі великі бізнеси закриті, окрім тих, без яких неможливе нормальне функціонування суспільства – аптеки, продуктові магазини. Салони краси, спортивні зали та інші заклади зачинені. Недалеко від нашого дому є парк з озером, куди можна піти подихати свіжим повітрям. Зараз я звернула увагу на те, що перед входом встановлено табличку з надписом «Зачинено». Машин на дорогах багато, куди вони всі їдуть – я не знаю. Велика кількість людей ходять без масок та рукавиць. Взагалі прогнозували, що в нашому штаті не буде великого спалаху, тому що немає громадського транспорту. Люди добираються будь-куди на власних автомобілях. Минулого тижня понад 2,5 тисячі захворіло, а 111 померло. Де ті люди заражаються, я поняття не маю, адже усі в принципі дотримуються карантину. Хоча, з іншої сторони, багато людей не свідомих, коли зайшла в магазин, то побачила, що велика кількість покупців без масок і рукавиць, вони все мацають тими руками, тому я не купувала ні овочів, ні фруктів. Тепер у лікарнях діє нове правило: якщо ти почуваєшся не дуже добре, то дзвониш і назначається візит до тієї поліклініки, куди ти хочеш потрапити,  приїжджаєш  і в машині чекаєш. Коли до тебе дійде черга – не відомо, може, через годину, дві або десять. Коли черга дійшла, з поліклініки вийде людина, одягнута в захисний костюм, подивиться, що з тобою, і скаже, можна тобі зайти і побачити лікаря чи ні. Доведеться заплатити 500 доларів або сісти у в’язницю, якщо зловлять десь не у твоєму окрузі. Ситуація якась дуже страшна і підозріла, тому що всі думали, нічого страшного, а виявилось навпаки. Ще спостерігається така тенденція: американці масово скуповують зброю – рушниці, пістолети, набої. Хоча й магазини зачинені, вони роблять це онлайн. Ми всі сидимо в хаті, стараємось дотримуватися дистанції між людьми в магазинах. 2 тижні дома ніхто не витримує, немає зарплати. Люди  почали масово реєструватися на сайті по безробіттю, щоби отримати допомогу, і тепер це вже зробити неможливо, бо сайт постійно «висить». Люди сидять без грошей, що буде далі, не відомо, тому залишається сподіватися, що все буде окей, – розповідає Марія, яка проживає у штаті Мічиган.

Інша наша співрозмовниця, котра проживає у Сполучених Штатах, каже, що з карантинним режимом тут дуже суворо. Якщо влада сказала перебувати вдома та обмежити будь-які відвідини вулиці, громадяни послушно виконують.

– Для дітей до трьох років доставляють засоби гігієни та харчування. Вже повідомили, що цей семестр діти закінчуватимуть дистанційно. Люди суворо дотримуються дистанції. Американці відповідально ставляться до всього, що каже їм влада. Дотримуються букви закону, – підсумувала Ліана, яка проживає в Чикаго.

«Людей старшого віку багато помирає – цілі будинки престарілих»

– Насправді у нас тут велика біда і дуже страшно. В Мадриді карантин ввели на початку березня, у нашому регіоні – 14 березня. Але велика кількість людей із центру країни вирішила пересидіти карантин у нашому регіоні, бо тут море і люди мають свої будиночки. Не виключаю того, що вони цей вірус сюди й завезли масово. Зараз у нас закриті пляжі, закрито все, крім аптек і магазинів. Навіть є розпорядження до 9 квітня припинити роботи на будівництві. Ми з дітьми гуляємо на терасі, на вулицю навіть не виходимо, адже в нашому регіоні цей вірус поширюється дуже швидко. Найбільша біда у Мадриді, там просто вже немає місць, де лікувати людей. Медики працюють на грані своїх можливостей, медичного персоналу не вистачає, почали залучати до роботи студентів останніх курсів медичних університетів. Лікарі просто живуть на роботі, працюють майже без сну. Це все дуже страшно, я вчора дивилася новини, і коли людина захворіла на COVID-19, її госпіталізували, то вже не відомо, чи вона житиме, чи побачать її близькі, і це дуже важко. І знаєте, люди в останні хвилини свого життя хочуть теплоти, близьких поруч. Медсестри плачуть, бо не витримують емоційно, вони би хотіли обійняти того, хто помирає, але ж не можна. Тому вони просто телефонують по відеозв’язку до близьких і на відстані тримають телефон від помираючого, аби ті могли попрощатися. Це дуже страшно бачити такі кадри. Людей старшого віку багато помирає – цілі будинки престарілих. Уявляєте? Просто приїздить національна гвардія і виносить тіла усіх стареньких, що жили в геріатричних пансіонатах. Іспанія просила допомоги у Брюсселя, але їм відмовили, і тут підприємці, бізнесмени, волонтери почали купувати необхідні речі та засоби до лікарень. Іспанців ця біда дуже згуртувала. Знаю, що з Китаю надійшли тести, але Іспанія їх повернула, вони виявились неякісними, а потім взагалі з’ясувалося, що фірма, яка їх виробляла, не мала на це ліцензії. Поліція намагається якось розважати людей. Був випадок, коли усі поліцейські міста приїхали під стіни лікарні, де дуже складна ситуація із хворими, і просто аплодували медикам кілька хвилин, а ті плакали. У сусідньому з нами місті поліцейські запустили фігури Мікі-Маусів і їздили з ними вулицями й розважали діток, що дивилися за цим із вікна.  У нас біля дому є супермаркет французький, тут дуже високі ціни, ми завжди купували овочі й фрукти на ринку. А зараз вони знизили ціни втричі. Мер нашого міста каже, що у нас ще немає піку захворювання,  він буде після 10 квітня. Навіть важко уявити, що нас чекає… Але ми тримаємось і всім бажаємо не падати духом. Будьте здорові і дотримуйтесь карантину. Ми бачимо тут на власні очі, що відбувається. Краще сидіть вдома і мийте руки, – розповідає тернополянка Анна, яка проживає у Мурсії.

Соломія Вершигора, Вікторія Ушакова, Віталій Попович

 

 

Джерело: Тижневик “Номер один”