Як тернопільський “Погляд” триріччя у вагоні відзначав

2013-ий для «Погляду» завершився весело, позитивно, пізнавально, затишно та смачно. Так, традиційно у грудні наш сайт відзначає своє день народження. Цьогоріч ми святкували триріччя з думкою про Майдан, «на валізах» – у вагоні, а після застілля мчали у Київ.

Настрій мандрівки на Євромайдан створили «Погляду» працівники «Самогонної ресторації», зокрема першого в Україні музею самогоноваріння «Вагон-самогон». Він знаходиться на вул.Бродівській і має окрім виставкової зали ще й залу для дегустування – власне у старенькому вузькоколійному вагончику, який вже кілька років прикрашає подвір’я «Старого млина». Як розповіли нам працівники – вагон уже мав іти на металобрухт, але його за якусь сотню-другу долярів викупив пан Михайло Гросуляк – ідейний батько усіх дивовижних задумів «Самогонної ресторації».

Так сталося, що святкування іменин «Погляду» припало на вечір, коли у місті панувала заметіль. Навколо свистав вітер, мела хурделиця, сніг вкривав Тернопіль білою периною, а ми уявляли, що вкотре їдемо у Київ на Майдан. Адже вагончик, який віднедавна перетворився у музей самогоноваріння – це атмосфера затишного теплого купе із найближчими друзями, це дух задушевних розмов у інтимному світлі бра та ностальгія за мандрами, що відчиняє вікно у світ, варто лише відгорнути бордову завісу на вікні.

Поділимося з читачами емоціями того свята, яке казкового сніжного вечора подарувала нам «Самогонна ресторація».

На вході у музей нас чекала несподіванка – екскурсовод вимагав пароль. Спеціальну фразу треба було назвати, аби засвідчити, що ми не поліцаї. Попросивши підказки у офіціанта ми таки сказали кодові слова та зі сміхом увійшли до дивної «комори». Чого тут тільки не було – якісь чани, відра, мідні трубочки-спіралі, химерні пляшки із зеленого та коричневого скла, банячки та жартівливі плакати на стінах. Екскурсовод розповів, що усе це – частини самогонних апаратів. Їх тут є близько двох десятків і практично кожен з них при потребі можна задіяти для перегону самогону. З кожним новим експонатом наші очі робилися все круглішими від здивування – ще б пак, ми ж ніколи не бачили апарата з турбіни літака, музичного інструмента чи… ґумового чобота.

Вдосталь нафотографувавшись і зголоднівши ми пройшли у затишний вагончик, де на нас уже чекав накритий стіл. Тут пахло спиртом, а на плиточці збоку грівся невеличкий самогонний апарат. У ньому народжувався самогон шляхом переганяння з червоного вина. По телевізору над імітованою барною стійкою тут показували комедію «Самогонщики» з Юрієм Нікуліним. Інших гостей, які б заважали тісному родинному спілкуванню «поглядівців» – не було. Екскурсовод кілька годин розважав нас та розповідав неймовірні, але дуже цікаві факти зі свого життя та ділився  «родзинками» багаторічного досвіду самогоноваріння.

Яким же було наше здивування, коли згодом офіціант повідомив, що до нашої щедрої «поляни» він приноситиме й інші страви. Насправді того, що уже було на столі, нам і так вистачило б на гулянку до самого ранку – страви тут хоч і доволі прості, але приготовані з любов’ю, по-домашньому щедро та смачно.

Цікаво були прикрашені стопки: у дівчат – із вишенькою на краю, у хлопців – із маринованим мініатюрним огірочком. Також нас приємно здивувала подача запеченого м’яса: воно було загорнуте у фольгу і мало форму качки.

Звісно, не обійшлося і без тутешнього ексклюзивного самогону. На наше запитання, чи законно зараз в Україні гнати самогон, екскурсовод пояснив, що в нашій державі заборонено робити це для продажу. Але для того, аби частувати гостей – можна. Тому він пригостив нас і пообіцяв, що від напоїв «Старого млина» голова не болітиме ніколи. Адже всі продукти тут – натуральні. І таки так і сталося – наступного дня усі «поглядівців» лише з радістю та посмішкою згадували той казковий, затишний і теплий вечір та смачнющі страви «Старого млина». Було вирішено, що наступне спільно-редакційне святкування будь-якої радісної події ми проведемо саме тут. Ще й друзям будемо радити.

Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”

-1 thoughts on “Як тернопільський “Погляд” триріччя у вагоні відзначав

  • 17:40 | 13.02.2014 о 17:40
    Permalink

    Ну от не розумію , верхній коментар + стаття , ну а чого якесь г і м н о ставить дизлайки ??? Ну що ж жаба давить ??? Ну це просто …

Коментарі вимкнені.