Ярослава Антонюка тяжко поранено у зоні АТО. Потрібна допомога

23-річний Ярослав Антонюк із Підволочиського району, що на Тернопільщині, з 28 листопада був на Майдані. Раз на місяць приїжджав із Києва провідати рідних вдома. На Майдані поранень не зазнав. Після київських подій разом із побратимами з «Правого сектору» поїхав у Дніпропетровськ, пройшов вишкіл, а пізніше був відправлений у зону АТО. Один із виїздів до зони АТО завершився кривавою перестрілкою з терористами, в результаті якої, на жаль, Ярослава тяжко поранили. Внаслідок розриву гранати хлопець став інвалідом першої групи. В голові залишилися осколки, немає четвертої частини черепної кістки, ушкоджено також щелепу, що порушує його мовлення, паралізовані ліві рука та нога.

«Ми самовільно нічого не робили, постійно співпрацювали з керівництвом АТО. Після кількамісячного вишколу отримали завдання їхати в зону АТО. Поїхали 20 чоловік на чотирьох машинах. Це була ніч з 20 на 21 квітня. У Слов’янську була телевежа, яка контролювалася бойовиками, котрі сприяли поширенню пропагандистської проросійської інформації.  Ми мали контролювати  телевежу, щоб припинити пропаганду. Їхали по селах, намагалися оминати головні дороги. У результаті доїхали до блокпосту. Чи то була зрада, чи то хтось здав… Водія першої машини, ймовірно, «зняв» снайпер. Хлопці, які були в машині, вистрибнули, автомобіль в’їхав у блокпост. Почалася перестрілка. Ми стали відходити. Не встигли дійти до машини, в цей час кинули гранату. Я впав, руки не відчував, пішла гаряча кров, думав, що кінцівка відірвалася. Хлопці заспокоїли, що рука на місці, але коли піднесли і подивилися на голову,  по їхніх обличчях зрозумів, що ситуація складна», — розповідає Ярослав.

Із цього моменту Ярослав не пам’ятає, можливо, свій найважчий день боротьби за життя. Він прокинувся 22 квітня в реанімації в Харкові. Після двох складних операцій і кількамісячної реабілітації нещодавно почав рухати пальцями. Ходити самостійно поки що не може. Попереду ще дві обов’язкові операції.

Тільки на ліки сім’я вже витратила понад півсотні тисяч гривень. Ярослав отримує 1024 гривень допомоги по загальній першій групі інвалідності. На даний час на ліки в місяць потрібно приблизно 500 гривень. Окрім цього, до нього приходять масажисти, лікарі. Видалити осколки з голови хлопця медики в Україні не беруться (вони дуже близько до головного мозку, побоюються, що Ярослав може втратити можливість рухатися. Тому радять звертатися до лікарень за кордоном.

«Замість ушкодженої частини щелепи лікарі планують встановити інплантант, але спочатку потрібно видалити осколки гранати, які капсулювалися, але їхню активність може спровокувати навіть чашка кави. Ми вже дали запити до багатьох країн. Відповіді ще немає. Зараз така ситуація в Україні, що, можливо, є хлопці з набагато важчим станом, ніж він. Обіцяють, що можна зробити операції в Польщі, Австрії, але поки що відповіді немає. Скільки операції вартуватимуть — невідомо, бо не знаємо, яка країна візьметься за це», — розповідає  пані Світлана, дружина брата Ярослава.

Сьогодні Ярослав не може боротися за Україну зі зброєю в руках, але серцем він поряд з побратимами, які захищають територіальну цілісність і суверенітет нашої держави. Він зустрічає гостей одягнений у патріотичну футболку з тризубом, постійно стежить за новинами по телевізору і в Інтернеті, вірить у перемогу України.  «Є люди, які тікають від військового обов’язку. Якби всі разом об’єдналися на захист України, було б легше досягнути перемоги», — зауважує Ярослав.

Як повідомляє прес-служба Тернопільської обласної державної адміністрації, між постраждалими громадянами області під час проведення бойових дій у зоні АТО вирішили розподілити кошти, які надійшли від юридичних і фізичних осіб на ліквідацію наслідків стихійного лиха, що сталося на території області  2008 року, і як залишкові перебувають на відкритому благодійному рахунку. Загальна сума становить 31084,46 гривні. Першим отримувачем став житель Підволочиського району Ярослав Антонюк. Кошти отримала також дружина тернополянина Дмитра Мерзлікіна, який постраждав під час проведення антитерористичної операції біля Зеленопілля Луганської області.

Підтримати Ярослава Антонюка і допомогти йому повернутися до повноцінного життя може кожен.

Номер картки Приватбанку —  4149437707417802 (Ярослав Ярославович Антонюк)

Номер телефону пані Світлани (дружина брата  Ярослава) — (096)207-52-59.

Тамта ҐУҐУШВІЛІ, День

Comments are closed.