Хто насправді керує поліцією Тернопільщини і чому Надал завжди виходить “сухим із води”

Кажуть, якщо ти не займаєшся політикою, то рано чи пізно вона займеться тобою. І навіть структури, які, на перший погляд, мали б бути “над політпроцесом”, стають його рушійною силою. Зокрема йдеться про тернопільську поліцію, яка зараз більше нагадує “ляльковий театр” у руках одного актора, який пише сценарій на основі власних інтересів, всупереч українському законодавству. Та про все по порядку…

“Мовчання ягнят”

Гучні блокування та сутички під Тернопільською міською радою, за якими городяни змушені споглядати не один місяць, стали показовим прикладом того, як місцеві правоохоронці можуть з легкістю закривати очі на порушення законів. Перешкоджання депутатській діяльності,  яке було очевидним для усіх, чомусь, залишилося непоміченим поліцією. Бійки, образи, відверта наруга, яку влаштовують представники партії “Свобода” під мерією, за участі звезених з ближніх регіонів “тітушок”, чомусь, трактують як політичні розбірки.

– Той час пройшов, коли поліція робила “коробочки”, клином розбивала громадян, когось кудись вела! Пам’ятаєте, раніше комуністів водили, всі тішилися, доки це не призвело до тілесних ушкоджень. Зараз же поліція не буде виконувати дій, аби когось заводити чи виводити, – говорив начальник головного управління поліції в Тернопільській області  Олександр Богомол на одній із прес-конференції.

Жодної кримінально справи, ігнорування заяв і скарг –  це далеко не весь список того, як наша поліція реагує на порушення законів під радою. Та, як виявилось, події під мерією і абсолютно лояльна позиція поліції до блокувальників із “Свободи” – це лише вершина айсберга, яку тернополяни мають можливість спостерігати наочно. Все ж набагато глибше.  І правоохоронці, говорячи про свою аполітичність,  насправді давно стала «залежні» від влади. Залежні на стільки, що “гнуть свою лінію” навіть всупереч столичному керівництву.

Позаштатний керівник поліції

Виникає логічне питання: як тернопільській поліції вдається виглядати красиво в очах Арсена Авакова і при цьому бути ключовим гвинтом у руках керівництва міста. Відповідь, як виявилось, завжди лежала на поверхні.

Мало хто знає, що офіційним представником та радником міністра МВС Арсена Авакова на Тернопільщині є  Михайло Апостол. Хоча й для тернополян Апостол – людина достатньо відома. До початку політичної кар’єри він займався агробізнесом. У другій половині нульових  був депутатом Тернопільської облради від БЮТ. Після – помічником депутата VII скликання Василя Деревляного від ВО “Батьківщина”. На наступних виборах Апостол пройшов до Ради від цієї ж політсили, ставши членом Комітету з питань агрополітики. Більше двох останніх років, вловивши вітер перемін і вчасно зорієнтувавшись, працював помічником нардепа від “Народного фронту” Михайла Бондара. І попри те, що Апостол «засвітився» як фігурант “чорної бухгалтерії Януковича”, зараз він виконує роль очей та вух міністра Авакова.

Власне, Апостола можна сміло назвати “позаштатним” начальним обласного управління поліції, позаяк міністр більше схильний вірити в те, що говорить та радить Апостол, а не словам працівників МВС. Навіть нині діючий керівник тернопільських правоохоронців Олександр Богомол лише в критичних ситуаціях на пряму спілкується із столичним керівництвом. Про усі поточні справи на Тернопільщині Аваков дізнається безпосередньо з уст свого радника.

Таку “сліпу” довіру можна пояснити як мінімум тим, що Тернопільщина ніколи не носила для столичних керівників особливої значимості. Пригадаймо лише, скільки людей відмовилося йти до нас на посаду обласного прокурора. Скільки звільнилося, щоб не потрапити у крісло головного патрульного Тернополя. Місто, та й область в цілому не приваблюють “велику рибу”. І для міністра Тернопільщина хоч і має значення, та не на стільки суттєве, щоб детально вникати в хід справ.

Власне, при цих та інших додатках, в сумі ми маємо правоохоронну систему, деформовану під потреби та інтереси однієї особи.  При чому вони кардинально різняться від риторики, якою оперує міністр Аваков на Всеукраїнському рівні. Хоча б, до прикладу, взяти дружбу місцевих правоохоронців з міським головою, «свободівцем» Сергієм Надалом, яка проявляється не лише під стінами мерії, а й далеко за її межами. Можливо,  місцева поліція вела б себе по-іншому, якби не вказівки Михайла Апостола “не чіпати мера і Ко”. Чому? Питання, хороше. Та відповідь очевидна…

Надал і Апостол

У міського голови Тернополя Сергія Надала та радника міністра МВС Михайла Апостола є багато спільного, хоч і публічно про це практично ніколи не згадувалося. Наближені до оточення мера розповідають, що він вважає Апостола своїм другом. Вони часто спілкуються, проте роблять це максимально таємно. Проте один факт приховати «підпільним» друзям все ж не вдалося.

Так у 2015 році, під час виборів до Тернопільської міської ради Сергій Віталійович включив сина Михайла Апостола – Ігоря, у список партії “Солідарність правих сил”, яку неофіційно курував безпосередньо мер. Зокрема, до списку потрапили і його вірна заступниці Вікторія Остапчук, і один з улюблених будівельників Василь Лило, і “ручний” активіст Дмитро Гайдуцький та ін. Серед них був і Ігор Апостол.

Таке політичне лобі збоку Надала для багатьох стало одкровенням, а для багатьох поясненням, чому гучне затримання екс-заступника Надала – Володимира Камінського увінчалося не менш гучним фіаско для працівників МВС. Ще не один місяць опісля ( та й досі) тернополяни насміхаються з того, як бездарно спрацювала тоді поліція.

Друзі по-нещастю?

Власне, після появи прізвища Апостола в списках партії Надала, для багатьох усе стало на місця. Тим паче, що після історії з Камінським, прикладів, де правоохоронці міста, м’яко кажучи, давали задню, як тільки справа стосувалася ТМР, було чимало. Згадаймо лишень славнозвісні інвестугоди, які місцеві копи розслідують уже понад рік, натомість не було проведено жодних слідчих дій, не вивчено документи, не, не, не! І байдуже, що за підрахунками, вартість збитків складає понад 10 млн. грн.

– На земельні ділянки накладено арешт шляхом заборони відчужувати і розпоряджатися нею. Однак чиновники не поспішають виконувати рішення суду. Адже ми маємо: по земельній ділянці на вул. Шептицького (де зараз новий ринок) здійснюється підприємницька діяльність, по земельній ділянці на вул. Текстильній (біля гуртожитку) взагалі додумалися внести зміни в інвестиційний договір і тепер планують будувати там церкву,- коментувала ситуацію з інвестугодами  активістка та тернопільський правник Олена Степанова.

Містом навіть блукає фраза: “Хочеш успішно провести обшук в ТМР – не повідомляй про це місцеву поліцію”. Все це можна пояснити близькістю між Апостолом і Надалом, яка, подейкують, тягнеться ще задовго до політичної кар’єри обох.

Попри вище наведені факти, побачити Апостола і Надала разом на публіці дійсно важко. Та й немає у них в цьому потреби. Адже у цій “зв’язці” роль посередників успішно відіграють колишній УБОЗівець Сергій Пушкар та екс-заступник мера Володимир Камінський.  Так, Пушкар, працюючи в УБОЗі не раз рятував Апостола від відповідальності перед законом.  Щодо Камінського і Надала, то історія їх близьких відносин знана в Тернополі достатньо широко.  Загалом, і Пушкар, і Камінський користуються довірою у своїх “босів” і тісно спілкуються між собою достатньо давно.

Зокрема в той час, коли ліквідували УБОЗ,  Пушкар пішов на “вільні хліба”. Як раз тоді, за словами його колег, Пушкаря почали помічати у співпраці з приватною охоронною фірмою “Роял-Контракт” (більш відома як “Авангард”), куди його “підтягнув” колишній шеф по УБОЗу Василь Джиджора.

Останній є кумом скандально відомого екс-заступника міського голови Володимира Камінського, котрий, як пишуть місцеві ЗМІ, дотичний до згаданої вище охоронної фірми. Ось така заплутана, на перший погляд, історія.

Якщо без “подейкують”, то “Авангард” і Пушкар зараз навіть ділять спільний дах над головою. Адже екс-УБОЗівець у минулому році отримав в оренду майже 200 кв. м. в приміщенні “Палацу кіно”, де, власне, попри судову тяганину, не так давно приватизували майже 500 кв. м. представники “Авангарду”. Місцеві ЗМІ тоді писали, що приміщення, яке Пушкар офіційно просив під ведення юридичної діяльності, насправді стане запасним “аеродромом” для “Роял-Контракту”. Адже обласна прокуратура довела той факт, що колись комунальні, а нині приватні 500 кв.м. “охоронці мера” присвоїли собі незаконно.

Подейкують, що й спільна біда в сім’ях зблизила Надала з Апостолом. Не виключено, що саме після цих не дуже привабливих сімейних історій, вони просто забагато знають про “скелети в шафі” одне одного, а тому стараються жити дружно. Як би там не було, але ці стосунки для Сергія Віталійовича стали справжнім подарунком долі. Адже уся поліція міста та області, хоч і не безпосередньо, але підконтрольна йому.

Хоча й Михайло Апостол має кілька козирів в рукаві від такої дружби. Зокрема поява у виконавчому комітеті начальника поліції міста Михайла Гаврилюка – далеко не випадковість. Правоохоронець на рівні із чиновниками та мером голосує  та приймає рішення так, як скаже радник Авакова.

Тож поки міністр МВС вважає, що в Тернополі “гнуть його лінію”, місцева поліція, під чітким керівництвом Апостола ввійшла у банальний “договорняк” з міською владою. І ці вузли вже на стільки міцні, що розплутати їх зможе хіба кадрова “чистка”…

Політерно

Comments are closed.