Опалення під’їздів: як захистити свої права і що мала би зробити влада

«Стадіон – так стадіон», – подумала я і подала заяву в міські тепломережі.

10 січня мені, як і всім тернополянам, які користуються індивідуальним опаленням, прийшла платіжка за «додатковий обігрів» силами давно збиткового КП «Тернопільтеплокомуненерго». При тому, що стояків центрального опалення в моїй квартирі немає, лічильника тепла в будинку – теж, а під’їзд «обігрівається» ледь теплою єдиною батареєю при вході до під’їзду.

Ситуацію, що склалася в Тернополі, вартує описати детально і покроково. Адже сьогодні вона набула скандальних обертів і загрожує перейти в масові протести. Судячи з дій міської влади, вона відступати не збирається, за звичкою заводячи все в глухий кут маневрами створення комісій. Хто як, а я збираюся захищати свої права до кінця.

Отож, у заяві до тепломереж, насамперед, я виклала вимогу здійснити перерахунок оплати за фактом відсутності у моїй квартирі стояків ц/о. І додала копію акту про відключення від тепломереж, який був мені виданий після встановлення і/о. Цинічно те, що інший примірник цього акту зберігається у КП «Тернопільтеплокомуненерго», однак при нарахуванні оплати ніхто й не збирався його шукати в своєму архіві. Отож, ми тобі, споживачу, виписали суму, а ти прибігай, стій у черзі і доводь, що ти не лох. До слова, ті, в кого таки є ці стояки, можуть аналогічно подати заяву про їх теплоізоляцію.

Другим пунктом заяви я виклала вимогу надати мені детальний розрахунок суми, яку мені пред’явили.

Третім вказала, що у моїй власності немає підвального приміщення, а тому прошу виключити з нарахування опалення місць, якими не користуюся.

Четвертим – вимогу скликати комісію із представників тепломереж та управляючої компанії, яка у моїй присутності повинна зафіксувати реальну температуру у під’їзді та скласти акт для перерахунку вартості нарахованого «зі стелі» опалення.

Насправді я вже сама усе заміряла. Температура за дверима моєї квартири – +13, хоча нормами передбачено мінімум +16-18. Але і цих 13 – не завдяки ледь теплій батареї (я і її поверхню заміряла – всього лиш +16), а через постійно і щільно закриті подвійні вхідні двері та вікна на поверхах. Плюс теплі стіни опалюваних квартир мешканців. Зауважу, що заміри я проводила тоді, коли надворі температура становила +1. Напевне, при морозах у -20 повітря в під’їзді прогрівалося б максимум до +5.

Чому я виклала вимогу створити свою комісію, коли міський голова своїм розпорядженням і так створив їх для перевірки нарахувань і можливого подальшого перерахунку? Тому що тим комісіям, які прийдуть за вказівкою міської влади, я наперед не вірю, і ось чому.

Згідно розпорядження міського голови №6 від 13 січня, акт перевірки повинна буде підписати комісія у складі: представника тепломереж (зацікавлена особа), депутата міськради (зацікавлена особа), представник управителя (в моєму випадку – зацікавлена особа) і хтось із мешканців будинку (не уточнено, чи власник і/о, чи споживач ц/о).

І якщо із тепломережами зрозуміло, то поясню, чому зацікавлені усі решта.

Почнемо із депутатів, які входять до складу комісій. Серед них – 17 представників «підконтрольної» меру фракції «Свобода» (не пошкодували навіть Ольгу Похиляк, яка замість керувати освітою міста, буде змушена лазити з термометром по підвалах та горищах), 5-ро із «Європейської солідарності» (з них лише 1 публічно визнав, що нарахування несправедливі), двоє із промерської партії «ПВС» та ще двоє – із дружньої йому «За майбутнє». І якщо відсутність у переліку представників «Слуги народу» мене не здивувала, бо судячи з її «діяльності» в міськраді, я взагалі не знаю, чи вони туди ще ходять, то не знайшовши в розпорядженні голови бодай одного прізвища із «Сили людей», моєму обуренню не було меж. Бо це єдині депутати, які в даній ситуації відкрито виступили на захист тернополян, тоді як решта наче води в рот понабирали. Тому я маю величезний сумнів, що хтось із призначених в комісії осіб підпише акт, яким засвідчить фіктивність нарахувань.

Управитель або голова ОСББ. В моєму випадку – це сумнозвісний кременчузький «Будсервіс», який всупереч вимогам конкурсу і здоровому глузду був «притягнутий» владою до Тернополя. Чи підпише їхній представник акт, який не сподобається владі міста, – питання риторичне.

Ну і, зрештою, мешканці з централізованим опаленням. Які в даному випадку взагалі, здавалося б, ні до чого, однак їх мимоволі зробили жертвами хитрих маніпуляцій. Спеціально навчені боти у соцмережах зумисне почали розпалювати їхню ненависть до власників індивідуального опалення. «Ага, раніше ми за вас все платили, а тепер і ви платіть порівну!», – зловтішаються вони. Ось тільки із нарахуванням оплати власникам і/о платіжки для власників ц/о аж ніяк не зменшилися, навіть стали вищими.

А допоки ми з сусідами з нетерпінням чекаємо комісії, яку вимагаю створити у своїй заяві (а не тієї, яку призначив нам мер), я перебрала гору інформації на цю тему.

Отже, із «мінусів»:

– за чисельними рішеннями судів, у тому числі останніх інстанцій, відсутність підписаного договору з тепломережами не звільняє від оплати за обігрів місць загального користування (МЗК);

– власники і/о не можуть вимагати забрати стояки ц/о зі своїх квартир, хіба що у випадку повного відключення всього будинку від тепломереж;

– варіант «не платити» призведе до збільшення заборгованості за рахунок пені та інфляційних відсотків. Єдиний варіант – вимагати перерахунку на основі складених актів обстеження.

Із «плюсів»:

– як показує практика, споживачі у будинках, обладнаних тепловим лічильником, сплачують менше, ніж інші. Ось тільки тут нас підвів наш міський голова, який так і не забезпечив встановлення таких лічильників в усіх багатоповерхівках Тернополя. Відтак суму за опалення нараховують за «драконівською» урядовою формулою, що призводить до колосальних цифр.

– до МЗК не відносяться підвали і горища, бо вони – з розряду допоміжних приміщень. Якщо з’ясується, що тепломережі при нарахуваннях враховували їхній обігрів, доведеться вимагати законного перерахунку;

– для нарахувань за обігрів МЗК не застосовується двоставковий тариф, тому такі нарахування можливі лише в опалювальний сезон;

– тариф на опалення встановлює влада міста, а не президент, уряд чи регулятор. Тому саме мер мав би ініціювати перегляд тарифу, однак таких заяв з його боку навіть не прозвучало.

Отже, після отриманої від мене заяви та складення комісією акту обстеження під’їзду тепломережі зобов’язані провести мені перерахунок виставлених платежів. Або їх тоді зобов’яже це зробити суд.

Допоки тепломережі розглядають мою заяву, події в Тернополі нагадують мені перший «тарифний майдан», коли наша мерія вирішила підняти вартість проїзду до 10 гривень. Після масових протестів вона спершу начебто дала задню. А згодом все ж підняла тариф до 10 грн., відволікши увагу тернополян на «враз виниклу» проблему з електронними квитками, несправними валідаторами та нічними стягуваннями з банківських карток за неіснуючий проїзд. Долаючи перешкоди, створені швидше за все штучно, люди з легкістю «ковтнули» подорожчання.

Сьогодні тарифне питання так само заводиться в глухий кут. Аби погасити масові невдоволення, починають створювати комісії і перекручувати факти. Підконтрольні ЗМІ зарясніли повідомленнями про те, як у всьому винен Київ, а наш мер всіляко бореться з ним і захищає простих людей. Але підозрюю, що після «обстеження» комісій раптом виявиться, що у всіх під’їздах – просто «Ташкент і Єгипет», і нарахування ще занизькі для такої спеки.

Хоча меру, аби насправді захистити своїх виборців, достатньо лише зробити три речі:

1. Виокремити тариф за обігрів МЗК і переглянути його у бік зменшення;
2. Припинити будь-які нарахування до встановлення в будинках теплових лічильників та виконання утримувачами всіх заходів щодо утеплення, як цього вимагає закон. Тільки після того створювати комісії для обстеження і почати просувати платіжки споживачам.
3. Визнати, що «драконівські платіжки» – це наслідок тривалого ігнорування проблем тепломереж і прогнилих теплотрас, наслідок забавок із торфом і зволікання із переходом жителів міста на індивідуальне опалення. І почати нарешті стратегічно мислити і діяти в цьому напрямку.

Бо історія вже довела, що другий «майдан» може закінчитися не так безпечно, як перший.

Джерело: Тижневик “Номер один”