Росія програє війну, – Дмитро Різниченко

Через окупацію Криму багато українців почали відсипати Путіну незаслужені компліменти, порівнюючи з Гітлером.

Ні, звичайно. Ніякий він не Гітлер.

Путін тягне максимум на роль веймарського рейхспрезидента Пауля фон Гінденбурга, старого пруського вояки, командувача програної першої світової війни, реваншиста, який керував Німеччиною в мутний період між Другим та Третім Рейхом. В 1933 році Гінденбург призначив молодого Гітлера рейхсканцлером, передавши імперську естафету від старої німецької монархії молодій німецькій націонал-соціалістичній республіці.

Імені справжнього російського Гітлера ми поки не знаємо. Справжньому російському Гітлеру зараз десь біля тридцяти років, і він гаряче (як і його історичний прототип у 1914 році) вітає початок війни та вторгнення в Україну. Справжній російський Гітлер, швидше за все, записався добровольцем, і тепер гордо ходить по Криму у шапці-кубанці, з триколірним шевроном на плечі. Ще вірогідніше – справжній російський Гітлер народився у Криму, і ідея приєднання півострову до Росії була його ідеєю-фікс багато-багато років.

Звичайно ж, Росія програє війну – всі війни проти цілого світу закінчуються однаково. Вона опиниться в міжнародній ізоляції, економічні санкції призведуть до бідності, національне приниження – до сплеску реваншистських настроїв та націоналізму.

І от тоді, на партійних зборах в якомусь облюбованому націоналістами та футбольними хуліганами московському барі, виголошуючи свої “25 пунктів”, справжній російський Гітлер почне політичну кар’єру.

Дмитро Різниченко

 

-1 thoughts on “Росія програє війну, – Дмитро Різниченко

  • 09:28 | 17.03.2014 о 09:28
    Permalink

    “Бред сів кебил” – говорила наша вчителька англійської. Все було по-іншому.
    Агресія вже почалась, а російський Гітлер став Путлером, ще в 1988 році, коли служив у НДР на посаді директора Будинку дружби СРСР- НДР. Саме там молодий Путлер начитався, заборонених в СРСР книжок про Гітлера, і в його, тоді вже запалені мізки закралась мрія повторити подвиг фюрера. Тим паче в повітрі витав дух перебудови, демократії, що аж ніяк не подобалось молодому, але вже амбіційному чекісту, який мріяв стати генсеком СРСР. Він, як ніхто другий, розумів – союз розпадається. А ось безповортно чи ні, мусить вирішити ВІН – ПУТЛЕР.
    Саме тепер ми бачимо не юнака, а мужа, якому незабаром прийде КАПУТ (а може й не за баром, а за рестораном – хто його зна як карта ляже).
    СЛАВА УКРАЇНІ – ГЕРОЯМ СЛАВА!!!

Коментарі вимкнені.