“Чи людей вважаєте за сміття?” У Гусятині непорозуміння між в.о. головою та парафією св. Антонія

Рік тому, в.о. Гусятинської ОТГ Леся Павлівна Чайка пустила притензії, що настоятель парафії св. Антонія засмічує територію. Про це в мережі Фейсбук пише Michele Baginskyi.

• Особисто не міг зрозуміти, яку і де. Навпаки, до цієї пори старався, скільки міг її упорядковувати. До цієї пори, керівники Гусятина тішилися з робіт і за внесок розвитку також у Гусятинську громаду. Вищезгаданою чиновницею був збитий з пантелику (цей стан триває ще досі). Почав думати: щось, мабуть, десь не угледів. Всяке буває. До відома: вже кілька років зусиллями добрих людей ведуться ремонті роботи храму, дбаючи і про благоустрій навколо храму. Час від часу назбирується будівельне сміття (штукатурка, земля). Не хочеться надоїдати добрим людям і просити транспорт про вивезення його що місяця. Робили це, приблизно, раз на рік.

Шукаю місце, де засмічує такий вредний настоятель. Дивлюсь, в одному місці, здається, все в порядку, бо взагалі у внутрішньому подвір’ї. В іншому – також. Залишилось ще одне, де нещодавно розпочали роботи. Думаю, може якийсь камінчик час від часу вискакує на дорогу і перешкоджає сусідам (всяке може бути). Кажу тій особі, яка передала цю інформацію про засмічення, щоб запитала. Де це? Слід підкреслити, вже не благочестиво. Якщо маєш якусь справу, підійди, поговори, або попроси прийти до себе, так як це робили інші. Ні. Вибралась дика радянська дорога.

З’ясувалося, що це, біля так званого «міського» туалету, що під стінами храму св. Антонія. Того страхіття, яке чипурять на День Соборності, щоб стидно не було, бо прибудуть гості з Тернополя та Хмельниччини. Ми, оббиваючи штукатурку з храму (добротний матеріал), шкода було кудись все вивозити, частину залишили біля туалету, щоб коли буде забраний туалет, нею засипати, все те що там в туалеті. Вже цього робити не будемо, бо згідно закону, має бути утилізація всього «того», а тим більше що там був цвинтар. Не буде у нас порядку поки, не будуть упорядковані такі місця, поки не буде пошани до померлих. Цього тоді ще не знав. Тому, здавалося, що нічого поганого немає, по господарські засипати і все.

Оказалося, що ця штукатурка, на землі селищної ради, вкрадена ще за радянських часів (визволителів), і не повернута церкві до тепер, і вважає її за свою. Запам’ятаймо: вкрадене ніколи не стає своїм, не приватизується. Тоді ганьба і в стид такій владі, яка порушує вже не один указ президента. Один з них: «Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій». Читаймо трішки більше, легше буде працювати з людьми і для своєї душі. Слід пам’ятати про правову і історичну справедливість, до якої краще йти чим швидше і добровільно, тоді менш болісно.

Дана чиновниця штукатурку побачили, а що там десятки років є смітник, і хто що хоче туди виносить, то це нічого страшного, сліпота. Мимо того, що вже було не одне звернення від небайдужих людей, щоб зробити там порядок, забираючи звідти «туалет». Чому в кавичках, бо це не туалет. Хочеш побачити владу – зайди в туалет, хочеш побачити, як влада ставиться до людей – зайди в туалет. Не раз приходилось і порядки наводити на тій території.

Далі, якщо вже аж так, дійсно знаходиться невивезене будівельне сміття, то як би влада була б на своєму місці, то б запропонувала б: отче, бачимо, ви не встигаєте, хочемо вам допомогти, вивеземо це будівельне сміття. Файно було б, бо має у своїх руках усе. Нажаль, у головах, не завжди. Бо як ідуть на вибори, то чуть не цілий храм відновлюють. Смішно і грішно.
Через такий свій негативний досвід з владою, зараз вже дивлюсь на кожного чиновника через добре сито. Дивлюсь, що робить для громади, як відноситься до церкви, тоді має шану у людей, і можна запросити з добрим словом звернення до людей і у церкві.

Коли були ці невдоволення, ще не знав Лесі Павлівни, і в короткому часі прийшлось познайомитися. На жаль, знайомство було неприємним. Прийшлось прийти і сказати, для чого є то будівельне сміття (штукатурка) біля туалета. Думав, жінка, може не сильно розуміє у господарських чоловічих справах. При нагоді, думаю, перше запитаю про справу монастиря, так як був поданий лист, а відповіді не отримали. Коли запитав, то отримав відповідь з фирканням «на суд подавайте», і навіть говорити не хотіла. Замість того, щоб, може сказати дипломатично, культурно, як політик, чиновник: отче, справа важка, працюємо над цим питання (принаймні на словах), давайте може покличемо людей, які там приписані, обговоримо, як можна вирішити. Ні, фирк і все.

Втримуюсь. Далі, питаю, за наступне питання, що з туалетом, коли буде він забраний, і ділянка повернута церкві для її упорядкування. Відповідь, була така сама: фирк, «це неможливо», і все. Просто, остовпів, коли почув таку відповідь. Питаю, як не можливо!? Радянська влада вкрала її, і ви це підтримуєте!? Як бачимо, виходить, що так.

На словах не дійшло. Був поданий перше лист з проханням про вирішення справи з монастирем. Отримали негативну відповідь, відразу же на другий день. Згідно ЗУ було 30 днів: подумати, порадитись і вирішити. Але в планах цього не було. Здавалося б селищна рада працює добре, швидко, відразу відповідь, але незаконно. На папері були гарні слова: «Враховуючи законні підстави …, Гусятинська селищна рада … не може задовільнити ваше клопотання». Ось тут пішло обурення: або з однієї сторони є незаконні дії, або з іншої. Будемо їх шукати. Наступних 30 років дурню більше слухати не будемо. На коліна ставати не будемо. В корупційні схеми входити не будемо. Для чогось була революція гідності, яка ще буде тривати довго, поки не встанемо з колін рабства, через таких чиновників і керівників. Тим більше, що цих чиновників, я особисто на майдані не бачив. І потрібно було мерзнути на Гусятинському майдані кожного вечора, і боронити селищну раду, бо були ділки, які хотіли вже йти і вікна бити. Нас священників просили, якось втримати натовп. Вдалося. Проходить кілька років, приходиш в селищну раду, з добрим наміром, а тебе відфутболюють. Не раз там говорив, якщо так ставитеся до священників, як тоді ставитеся до простих людей??? Просто якісь комуністи, вибачаюсь за це слово. Вияснити собі не можу, чому так все склалося!? Може, хтось вияснить.

Наступне письмове прохання було, щоб забрали «міський» туалет. Вже отримали позитивну відповідь, але без зазначення коли це буде зроблене: сьогодні, завтра, після завтра чи через 30 років. Тому, пішли Запити, коли це буде. Отримали неповну відповідь, або ухилення від відповіді, тобто не відомо коли. Буде новий, тоді забереться старий. Хотя контроль за виконання довірений своєму заступнику Р.В.Анкудінову. А чиновницька робота має бути виконана, ще за своєї каденції, щоб увійти в історію Гусятина і храму св. Антонія з позитивної сторони.

Звернення до Лесі Павлівни Чайка!
Шануймося і поважаймо один одного. Виконуймо свою роботу добре, чисто і відповідально. Неприємно чути дурню: дайте мені дожити до пенсії, я туалет не ставила і забирати не буду. Коли є рішення Виконавчого комітету Гусятинської селищної ради від 31.01.2020 №32 з вашим підписом, що має бути забраний і зроблений новий у парку. Але, що дивуватися, якщо ви самі підписували Акти обстеження будівлі монастиря, що там ніхто не проживає і проживати не може, а потім іншим листом стверджуєте фіктивно про проживання, не говорячи, мабуть, вже про довідки субсидії, тощо.

Питання до до Лесі Павлівни Чайка!
Чи Гусятинці не маю права на нормальний міський туалет!? Чи вам наплювати на Гусятин і Гусятинців. Вже не раз, про це говорив і писав у селищній раді. Бачу, не доходить. Руху і змін немає, через що йде наступний крок: повідомляється громадськості, після чого будуть публікуватися документи (переписка між парафією св. Антонія, а Гусятинською селищною радою). Інформація, яка має бути, згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації», публічна. Не тягніть це до виборів, щоб скинути це на інші плечі, залишіть щось після себе доброго. Поправте хоч трішки історію, яка вже нажаль вписалася негативно.

Приберіть сміття, яке залишили після своєї металевої будки перед храмом. Воно вже знаходиться там 2 неділі. Не реагував на це раніш, думав, що знаєте чи побачите, або плануєте це зробити, може того дня не встигли. Старався шукати оправдання, а його вже немає. Нещодавно мали празник св. Антонія, а воно там далі. Люди і діти ходять повз нього кожен день, а там що хоч є, від пияків і не дай Боже від наркоманів. Чи людей вважаєте за сміття, щоб ходили далі по смітті, а мені головне дожити до пенсії.

Так України не збудуємо! Не ображайтеся, а берімося до праці!