Деяким “грошовитим мішкам” Тернопільщини вже сниться посада міського голови

Блаженний Августин частенько звертався до Господа такими словами: «Боже, дай мені силу звершити те, що я зможу звершити. Дай спокійно пройти повз те, чого звершити не можу. І дай мудрість відрізнити перше від другого».  Але в Чорткові окремі особини, які, мабуть, не читали за свого життя творів святого Августина…

Та що я теревеню? Не прочитали за свого життя жодної художньої книжки, зате в кишенях носять не «бублики», а «зелену капусту», яка круглий рік цвіте американськими президентами, вже намарили собі рідними сідницями (бо розум ще треба мати) міське отоманство – буде незабаром зо десять таких бойких на одне «цісарське» місце. Почали поволечки світити/розкручувати свої «славні» прізвища поміж усім чесним людом чи приміряти уявою краватку міського голови, яка буде продаватися через два роки в Чорткові – на виборах до органів місцевого самоврядування. Називаються прізвища людей переважно із підмоченою підприємницькою репутацією. Закручувати гайки хочуть особи, яким мамона від самого народження виїдає очі. А ми всі добре знаємо, що апетит приходить під час їди. Аби вони ще добре собі його не нагуляли, хочемо застерегти: «Ніяка мерзота депутатських крісел чи посаду міського голови цього разу так просто не обійме». Можуть окремі з них скільки завгодно викидати грошей на вітер, бо вони і так зароблені не їхніми руками і потом, а людськими сльозами та прокльонами, але владних крісел їм не бачити як своїх ґирґалин. Претендувати на владні виборні посади у Чорткові можуть люди, які нажили свої статки виключно розумом і працею, справжні благодійники, меценати і патріоти, а не балакуни, здирники і товстосуми. Прийде час і ми проведемо глибший аналіз тих осіб, які вже сьогодні, бодай позірно, зазіхають на майбутнє урядування.

Володимир Погорецький, Золота Пектораль