Майже 537 тис. грн стягнув суд із фермерського господарства, з вини якого на пасіці загинули бджоли

     Як встановлено судом, Степан Д. зареєстрований як фізична особа, що здійснює первинне виробництво та реалізацію продуктів бджільництва. За даними паспорта пасіки, його пасіка налічувала 135 бджолиних сімей. Навесні 2022 року бджоляр частину пасіки (70 бджолосімей) перемістив на кочівлю. На постійному місці розташування у с. Козівка Тернопільського району залишилось 65 бджолосімей.

     5 липня 2022 року пасічник виявив масову загибель бджіл на пасіці с. Козівка і повідомив про це заявою голову Великогаївської сільської ради. За його зверненням створили комісію, яка обстежила пасіку і найближчі до неї поля та за наслідками роботи склала “Акт встановлення факту отруєння бджіл”, зазначивши факт масового отруєння та часткової загибелі (60% бджолосімей) з явними ознаками хімічного отруєння. Також комісія взяла проби землі та зеленої маси з поля фермерського господарства “Д.”, зразки підмору бджіл (тіла померлих бджіл), стільникового меду та пилку з пасіки Степана Д., і все направила до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. За результатами досліджень у зразках із пасіки виявили пестициди, аналогічні пробам ґрунту з поля фермерського господарства “Д.”, розташованого за півтора кілометри від пасіки.

     З метою захисту своїх прав Степан Д. звернувся з позовом до суду і просив стягнути з фермерського господарства “Д.” 536 тис. 987 грн матеріальної шкоди, спричиненої загибеллю бджіл (розмір шкоди розрахував відповідно до “Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин”, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021року № 338 – надалі “Інструкція № 338”). Також позивач просив стягнути з відповідача 373 тис. 750 грн упущеної вигоди, яку він зазнав внаслідок дій фермерського господарства.

     Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 березня 2024 року позов Степана Д. задоволено частково: на користь позивача з фермерського господарства “Д” стягнуто 536 тис. 987 грн матеріальної шкоди.

     Не погодившись із судовим рішенням, представник фермерського господарства подав апеляційну скаргу і просив це рішення скасувати та відмовити Степанові Д. у задоволенні позовних вимог.

     У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавшиматеріали цивільної справи в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування немає.

      Так, факт спричинення позивачу шкоди внаслідок масового отруєння бджіл та її розмір, розрахований відповідно до вимог “Інструкції № 338”, доведено “Актом встановлення факту отруєння бджіл” від 6 липня 2022 року, звітом про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об’єктів навколишнього середовища від 21 липня 2022 року, висновками судово–ветеринарної експертизи від 29 листопада 2023 року та комплексної судової експертизи з дослідження наявності пестицидів у навколишньому середовищі та судово–ветеринарної експертизи від 27 листопада 2023 року.

     Тим часом, голова фермерського господарства “Д.” зізнався членам комісії, що напередні обробив пестицидами поле сої, розташоване за півтора кілометри від пасіки Степана Д., на перельоті бджіл до поля соняшника (за 3 км під пасіки). При цьому фермер попередньо не повідомляв орган місцевого самоврядування та власника пасіки про застосування пестицидів та агрохімікатів. Комісія відібрала проби ґрунту та зеленої маси з поля фермерському господарству “Д.” і передала для проведення дослідження факту отруєння бджіл.

     Хоча соя не належить до медоносних та ентомофільних рослин, як випливає із роз’яснення Національного наукового центру “Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича” Національної академії аграрних наук, однак бджоли могли отруїтися пестицидами на полі сої, торкнувшись безпосередньо рослини та/або через контакт із повітряною сумішшю пилку під час польоту над полем.

     Колегія суддів відхилила доводи апелянта, що “Акт встановлення факту отруєння бджіл” слід визнати недопустимим доказом, оскільки документ складений комісією, створеною з порушенням порядку, визначеного “Інструкцією №338”. При цьому колегія суддів наголосила, що, відповідно до п. 6 розд. IV“Інструкції № 338”, у разі надходження до органу місцевого самоврядування заяви від власника пасіки щодо встановлення факту отруєння бджіл комісія повинна зібратись не пізніше, ніж через 24 год. Оскільки у Великогаївський сільській раді постійна комісія не діяла, за розпорядження сільського голови негайно створили тимчасову комісію, яка діяла з дотриманням її правоможності. Тому це не може бути підставою визнання “Акту встановлення факту отруєння бджіл” недопустимим доказом. Крім того, відповідно до п. 9 розд. IV “Інструкції № 338”, до складу комісії увійшли представники територіального органу Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власник пасіки, відтак робота комісії була правоможною.

     Щодо доводів скаржника, що з “Акту” незрозуміло, яким чином встановлено відсоток загибелі бджіл, колегія суддів зазначила, що формула обчислення кількості бджіл, у тому числі загиблих, розраховувалсь відповідно до примітки у додатку №2 до “Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин”: кількість загиблих у вулику бджіл розраховують по вуличках. В одній вуличці, залежно від розміру, між двома рамками міститься в середньому 250 гр бджіл. В “Акті”зазначено наявність у вулику 20 рамок зі стільниками. При огляді пасіки були присутні всі члени комісії, хоча вулики всередині оглядали та проводили зважування лікар–епізоотолог і головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів санітарно-ветеринарної медицини, які мали досвід такої роботи. Разом із тим, колегія суддів зазначила, що при розрахунку збитків відсоток загибелі бджіл не враховувався, тому спосіб визначення відсотку загибелі бджіл не мав суттєвого значення при вирішення даної справи.

     Також колегія суддів критично оцінила доводи апеляційної скарги, що у зазначений період ТОВ “М.” і дочка Степана Д. на своїх полях сої також застосовували засоби захисту рослин. Земельні ділянки ТОВ “М.” розташовані в радіусі 10 км від пасіки Степана Д., але про майбутні роботи товариство за 3 доби офіційно повідомило місцеву владу і вказало препарати, відмінні від пестицидів, від яких отруїлись бджоли на пасіці позивача. Щодо ділянки дочки Степана Д., судом встановлено, що наприкінці червня 2022 року сою підживлювали добривами, які не є гербіцидом і не використовувались для боротьби зі шкідниками.

      З урахуванням принципу змагальності, стандартів більшої переконливості, переваги більш вагомих доказів, колегія суддів погодилась із висновком суду першої інстанції, що загибель бджіл сталась внаслідок отруєння інсектицидами, використаними фермерським господарством “Д.” в ході обробітку посівів сої на земельній ділянці, розташованій за півтора кілометри від пасіки Степана Д.

      Зважаючи на наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу фермерського господарства “Д.” залишила без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 березня 2024 року – без змін.