Михайло Музичка з Бережан про те, як розширити кордони любові до свого міста

Михайло Музичка з Бережан про те, як розширити кордони любові до свого міста

Якщо ви ще не були в Бережанах, то саме час туди навідатися. У цьому місті є що побачити: старовинна Ринкова площа, добре збережене середмістя з різноманітними архітектурними радощами, непересічні сакральні пам’ятки. А, щоби було пізнавальніше, пройдіться вуличками разом із Михайлом Музичкою. На своїй сторінці у соцмережі цей краєзнавець пише про прикметні старожитності Бережан, їхні історії та привертає увагу до архітектурної спадщини. А ще проводить екскурсії містом. Ось про це все я й поспілкувалася з Михайлом. 

— Яка глобальна мета популяризації міста?

— Я її бачу в тому, аби формувати в людях нові громадську свідомість та моделі поведінки. Адже для багатьох Бережани — це виключно їх квартира чи дім, моя ж мета розширити кордони любові до рідного міста через знання історії та її збереження. В певний момент зрозумів, що пости у Фейсбуці це не межа, і варто виходити на вулицю. Щиро радію, коли бачу в очах містян захоплення певним архітектурним стилем чи столяркою. Живий контакт допомагає відшукати однодумців, поціновувачів старовини та просто цікаво проводити час у незабутніх локаціях.

— До речі, чи бачиш результати — у містян змінилось ставлення до старожитностей?

— Наведу приклад. Нещодавно мешканці будинку, що на площі Ринок, між демонтажем сторічних дверей та їх поновленням, обрали останнє. Це один із багатьох дрібніших прикладів. Зацікавленість зростає, приміром, люди звертаються за порадами щодо вибору кольору дверей, так, аби він був близьким до оригінального. Цей процес — тривала і велика за обсягом робота, надіюсь, вона приноситиме плоди й надалі.

— Розкажи про проект «До клямки» детальніше — які маршрути обираєш, які тематики, які об’єкти?

— Активно досліджуючи місто й збираючи цікавинки про двері та будинки, я вирішив поділитись цим із містянами та гостями міста. Поспілкувавшись з адміністрацією Бережанського краєзнавчого музею, вирішили презентувати Бережани як суцільномузейний простір. «До клямки» — це три екскурсійних маршрути тривалістю понад півтори години кожен. Тематика стосується трьох тем: архітектура, старовинні двері та люди. Весь маршрут — їх гармонійне поєднання. Відмінності полягають хіба в наповненні, приміром, один більше розповід

— Хто найчастіше приходить на екскурсії?

— Це люди різного віку — учні та пенсіонери, з різних міст — добрі друзі з Бережан або ж незнайомі люди, що мандрують. Кожен любить й пам’ятає місто по-своєму. Бережани — музей просто неба, тому враження від них залежить як від погоди, так і від нової інформації, почутої на екскурсії. 

— Чим ти зацікавлюєш глядачів/слухачів? Адже Бережани не таке вже й велике місто, його можна вивчити за кілька років прискіпливої обсервації…

— Невеликі розміри міста компенсує мистецька насиченість. Тут історія на кожному кроці – це зацікавлює. Буває, на п’ятдесяти метрах маршруту розташовано три-чотири об’єкти — для учасників екскурсії це вкрай інформативно й цікаво.

— Звідки дізнаєшся про історію Бережан? Що в ній (етап, подія, можливо, об’єкт тебе найбільше зачіпає?)

— Використовую різні джерела. Це можуть бути старі фото або польськомовні газети. Проте найцікавіше джерело — розповіді очевидців. Іноді починаю невимушену розмову, а в результаті переді мною не просто співрозмовник, а справжній живий архів. Ця інформація особливо цінна через унікальність та новизну.

Найбільше мене зачіпає історія гімназії. Це понад два століття історії та традицій, що відображені в архітектурі й мистецтві. Це — один із найстаріших навчальних закладів Галичини. Звісно, він не міг не потрапити в екскурсійний маршрут «До клямки».

— Мені здається, Бережани – те місто, про яке хочеться говориш: має свій дух. Як на твою думку, що робить це місто особливим?

— Міркую, що тут усе просто: поєднання ландшафту й архітектури. Переплетіння стилів і низки дрібних мистецьких елементів, що в сумі створює неповторну міську канву.

— І наостанок. Розкажи про своє останнє в часі приватне відкриття з історії міста.

— Стара міська газовня. Гас – чи не найбільш популярний засіб боротьби із темрявою до появи першої електровні. Газовня — це локація з автентичним австрійським модерном, яка розташована віддалено від середмістя, тому більшість про її існування просто не відали.

Запитувала Анна Золотнюк

Фото надані Михайлом Музичкою

Терен

Comments are closed.