На Тернопільщині розпочинається руйнація сіл, починають зі шкіл

Ще у липні минулого року під час брифінгу глава провладної партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив, що з укрупненням районів кількість об’єктів інфраструктури у вигляді шкіл і лікарень не скоротиться до кількості районів. Дослівно мовив таке: «Є механізм міжмуніципальної співпраці, міжрайонного співробітництва – ми над цим працюємо, і точно держава буде зберігати більшість інфраструктури». Що стосується шкіл, то за словами керівника партії, кожен випадок треба розглядати окремо, і, якщо певна громада каже про неприпустимість закриття школи, то потрібно шукати можливості утримувати цей навчальний заклад».
Реформу децентралізації практично завершено. Тепер, з передачею повноважень громадам і школам, зі зміною розподілу фінансування, громади мають змогу вирішувати свої потреби на місцях. Словом, рішення про відкриття чи закриття шкіл тепер приймає громада і вона може відмовитися від закриття навіть найменших навчальних закладів.

ЧИ ЗАКРИЮТЬ ЄДИНУ ШКОЛУ?
У те, що реформа децентралізації пройде гладко, мало хто вірив. Бо ж ідеться про реорганізацію, самоорганізацію, зміну адміністративного поділу і безліч важливих питань, які стосуються кожного з нас. Передбачити, як функціонуватимуть ті ж об’єднані територіальні громади і чи враховуватимуть інтереси всіх своїх мешканців теж складно, бо ж навіть пілотних утворень не було, тобто підтвердження чи спростування теорії практикою. Тому то й виникають нестандартні ситуації і протести, як наприклад, через можливе закриття кількох лікарень на Львівщині, або у нас, на Підгаєччині, де у селі Гнильче можуть закрити єдину школу. До того ж, йдеться і про реорганізацію шкіл у селах Юстинівка і Білокриниця. У соціальних мережах оприлюднено позицію громади сіл Михайлівка, Бронгалівка і Ваги, де люди висловлюють невдоволення недостовірною інформацією, опублікованою представниками адміністрації Підгаєцької ОТГ. Під час громадського слухання щодо реорганізації Бронгалівської ЗОШ І–ІІІ ступенів. Питання реорганізації навчального закладу не ставили на голосування, учасників зібрання проінформували про закриття школи у зв’язку з недостатньою кількістю учнів. Одноголосно було прийнято рішення про підвезення учнів до Підгаєцької ЗОШ І–ІІІ ступенів, а не до інших навчальних закладів.

ПОЗИЦІЯ БАТЬКІВ І ВЛАДИ
Якщо інколи факти виявляються лише чутками, то це свідчить про неналежну комунікацію між владою і людьми. Отож, що думають про можливе закриття шкіл батьки, чиї діти навчаються у школі Гнильчого. Вони проти закриття навчального закладу, каже місцева мешканка, мати одного з учнів Ярослава Сміх. Її підтримує односельчанка Олександра Колєснікова. Батьки побоюються погіршення результатів навчання своїх дітей, яким доведеться більше часу витрачати на дорогу і менше на виконання домашніх завдань. Бо якщо школу закриють, то дітям доведеться майже 20 кілометрів добиратися до школи села Завалова. Класна керівниця 2-го класу Марія Душняк розповіла про ученицю, яка добирається в Гнильченську школу 5 кілометрів з хутора Червеня. Дитина уже звикла і що їй знову доведеться «освоювати» новий маршрут?
За словами директорки Гнильченської школи Нелі Кочило тут навчається 51 дитина. Нещодавно тут зробили косметичний ремонт. Зривів, які б перешкоджали навчальному процесу, не було.
Дещо іншої думки начальниця відділу освіти Підгаєцької міськради Галина Дуда. За її словами, цієї зими у школі було холодно. Отримували неодноразові скарги батьків, щодо санітарних норм у навчальному закладі. Коли стало зрозуміло, що коштів у бюджеті на ремонт опалювальної системи навчального закладу не вистачить, почали говорити про приєднання школи до Завалівської ЗОШ.
У розмові з нами голова Підгаєцької територіальної громади Ігор Мерена зазначив: про закриття шкіл наразі не йдеться, нині триває обговорення щодо малокомплектних шкіл, де нараховується по 10–20 учнів. Тобто стан справ уважно вивчають, і, надалі, враховуючи бюджет, надходження субвенції, домовленостей досягатимуть в ході громадських слухань, шляхом порозуміння і компромісів, а вже потім прийматимуть конкретне рішення.
Зрештою, щодо Гнильченської школи саме так і вчинили, ситуацію вирішували на громадських слуханнях, рішення про проведення яких прийняла Підгаєцька міська рада 17 травня.

ЯКЕ МАЙБУТНЄ НАШИХ СІЛ?
Громадські слухання стосовно Гнильчівської школи відбулися. Рішення не закривати школу люди підтримали одноголосно. Здавалося б, питання вичерпане. Та чи так воно насправді? Чомусь тенденція до закриття об’єктів освіти, медицини, культури стає чим далі тривожнішою. За даними Міністерства освіти та науки в Україні нині нараховується 4,5 тисячі малокомплектних шкіл, із них початкових, де навчається менше ніж 10 учнів – пів тисячі.
Села скоро почнуть зникати. Це питання обраної стратегії. Якби держава прагнула зберегти традиційний спосіб життя своїх громадян, то ставила би завдання не закривати школи, а підлаштовувати їх до проблем сьогодення.
Колишній міністр освіти України, голова Громадської ради освітян і науковців Станіслав Ніколаєнко вважає, що поставлено завдання зробити так, аби витіснити людей із села, щоби «можна було за безцінь забрати землю». На його переконання – це і є головною причиною закриття малокомплектних шкіл.
Руйнація села з мовчазної згоди. Якщо головною цінністю стане не освіта дітей, а принцип «мене це не стосується», тоді біда прийде в кожну сільську хату. Бо яке ж це село, де школи немає…
Петро ГУДИМА

P. S.
На превеликий жаль, сумні прогнози набувають підтвердження і в інших районах Тернопільщини. Так, 25 травня у програмі «А насправді» регіонального телеканалу «Тернопіль-1» йшлося про те, що під загрозою зникнення опинилися дві школи на Лановеччині, у селах Москалівка і Ванжулів. Люди проти оптимізації навчальних закладів. Та чи вплине це на можливе закриття шкіл, побачимо вже у недалекому майбутньому.

Газета “Сільський господар плюс”