Про людей і війну: в Карпатах пройде кінофестиваль “Сад пам’яті”

 

27-29 жовтня на Прикарпатті пройде VI фестиваль кіно і дерев “Сад пам’яті“. У програмі – десять документальних стрічок, які розповідають про людей і події російсько-української війни.

Фестиваль відбудеться у високогірному селі Бережниця Верховинського району Івано-Франківської області. Цей район відомий тим, що саме тут відбувалися події “Тіней забутих предків”, неподалік (у Криворівні й Верховині) Сергій Параджанов знімав свій фільм. А сама Бережниця в останні роки стала “кіноселом” не лише через фестиваль: вже три повнометражні ігрові фільми було знято на його мальовничих пагорбах.

Саме тут у 2016 році було засновано Центр творчої реабілітації та оздоровчого відпочинку “Бережниця”, на території якого й росте Сад памʼяті – іменні дерева, які з 2018 року висаджують рідні, друзі та бойові побратими на вшанування загиблих воїнів.

Віталіна Маслова, голова МБФ “Творча Криївка”, засновниця фестивалю “Сад пам’яті”:
– Ідея фестивалю у мене народилася, коли карпатська природа допомогла відновитися після загибелі чоловіка Валентина. Мені прямо було видіння саду: людини не стало, а ти з думкою про неї саджаєш дерево, яке приносить користь – там яблучко дарує, там землю тримає, щоб не сталося зсуву. Це пролонгована пам’ять, що житиме навіть століттями, якщо говорити про дуби, які ми посадили. Отже, вдень саджаємо дерева, а ввечері переглядаємо фільми про те, що зараз відбувається в Україні.

Шостий за ліком фестиваль, попри всі негаразди, знову збирає митців і глядачів. Ми покажемо різні за жанрами та змістом стрічки – і про роль митця в умовах війни, і про силу землі як засобу реабілітації, і портрет воїна, і про особливості дій розвідників.

Олег Шульга, актор, офіцер ЗСУ, директор фестивалю “Сад пам’яті”:

– Завдяки документальному кіно знову переживаємо і нагадуємо одне одному про всі ті випробування, які ми пройшли і які, на жаль, нам належить пройти. Але, як правило, демонструємо глядачам ігровий фільм в позаконкурсній програмі. Цього разу – стрічка режисера Тараса Дроня “Із зав’язаними очима”, де я зіграв головну чоловічу роль. Кіно, на мою думку, хороше, життєствердне. Його особливість – за сценарієм події відбуваються, коли війні покладено край, коли ми вже перемогли. Дуже хочеться, щоб якнайшвидше посил сценарію почув Всесвіт. Багато болю показано у фільмі, але краще його пережити і згадувати, ніж очікувати, що поганого може принести наступний день.

Олексій Гончарук, режисер, офіцер ЗСУ, генеральний секретар Національної ради військовослужбовців і ветеранів:

– Уже втретє беру участь у фестивалі. Цього року продемонструю документальну стрічку “Розвідка боєм” про воїнів-розвідників. А ще разом із командою однодумців ввійшов в організаційний комітет фестивалю. Залучено ресурси наших організацій – Національної ради військовослужбовців і ветеранів і благодійного фонду “Україна в огні”.

Правильно, що програма заходу не обмежується показом фільмів. Ми постійно спілкуємося з людьми, і особливо – з молоддю. Так, у день відкриття фестивалю – 27 жовтня – для учнів 11-х класів проведу майстер-клас зі зйомок відео на камеру і дрон, а в фіналі зробимо кліп на згадку.

Літана Харук, координаторка фестивалю “Сад пам’яті”:
– Важливо дивитись кіно про Україну і саджати іменні дерева. Адже кожне дерево символізує людину, яка віддала життя за нас та нашу Батьківщину. Як на мене, гасло “Герої не вмирають” дуже важливе, бо так і є: поки ми їх памʼятаємо, вони живі. Я вважаю, що такі заходи допомагають формувати у людях культуру памʼяті і національної свідомості.

Особисто я думаю, що вшанування памʼяті має бути не про смерть, а про те, що люди, які загинули, дали нам шанс жити. А завдяки кіно ми можемо донести до людей нашу історію, реальність, в якій живемо, бо іноді здається, що деякі люди живуть у своєму світі. Мовою кіно можна трішки змінити свідомість людини і, ще раз повторюся, здатні формувати правильну культуру памʼяті.