Тернопілля – чи не єдине місце в Україні, де майже всі мрії хлопчиків будь-якого віку можна втілити

Мало який хлопчик, як прочитав колись пригоди Тома Соєра та Гека Фінна, не мріяв про мандри та пригоди, чи не хотів пожити на острові, або пошукати скарби у печерах. Хлопчики виростають, а мрії їх залишаються тими самими – про мандри, скарби та печери.

Тернопілля – чи не єдине місце в Україні, де майже всі мрії хлопчиків будь-якого віку можна втілити, лишень злегка клацнув пальцями. Ось, наприклад, печери. На Тернопіллі їх немало і не факт, що вже всі відомі людству. Навпаки, людство на сто відсотків впевнено, що таки багато їх ще й досі невідомо. Ба навіть ті, що вже століття як відомі – чи досліджені вони до кінця? Чи віддали вони геть-геть усі свої секрети на поталу розумацької людської зацікавленості? І знов впевнена відповідь «ні».

Млинки, Кришталева, Вертеба – здається, однаковісінькі собі печери. Гіпс, вимиті часом та водою лабіринти у донних покладах колись існуючого теплого Сарматського моря, кілометри розгалужених ходів, кажани та химерні соляні нарости, що їх сформував швидкоплинний час за тисячі років. Так? І це вже трете «ні» на трохи більше, як 150 слів.

Печера Млинки, яка розташована у селі Залісся Чортківського району, починає випробувати вас вже на підступах до неї. Потрібно взутися у зручне трекінгове взуття, натягнути на себе цупкий комбінезон, озброїтися ліхтариком, обов’язково налобним, бо вже на перших ста метрах печери ви зрозумієте, наскільки важливо мати обидві вільні руки і заздалегідь проклясти той смачнючий п’ятий кренделик, яким ви ласували до цього. Аби дістатися тільки входу у печеру, до речі, замуровану та закриту на сталеві дверцята із замком, потрібно шкрабатися вгору по крутим схилам та із колючими рослинами уздовж. Та це будуть тільки квіточки! У самій печері на вас чекають найвужчі проходи (кренделик пам’ятаєте? Дарма ви його їли!), низькі лази (давно пересувалися на чотирьох кінцівках? А от згадаєте!), скочування на слизькому камінні наче з гірки, широкі урвища, які треба переступати по вертикальних стінках наче людина-павук, та ще багацько різних спортивних вправ, які тільки здатна вигадати матінка Природа. І весь цей час вас супроводжуватиме підземна краса кристалів, соляних виростів, фантастичних візерунків та химерних фракталів на стінках. Достатньо підняти голову догори, аби поринути у фантазійний світ природньої візуальної графіки та дизайну, який людині відтворити буде надзвичайно важко. А яке там повітря! Чисте, майже стерильне повітря, яке можна буквально стиснути долонями. Печера має вже 50 км розвіданих ходів і це ще далеко не кінець вишукувань, але звісно вам покажуть не всі. Ба навіть тої крапулюнечки буде задосить, аби закохатися у підземелля на решту життя.

Зовсім не така печера Кришталева, розташована при південно-західній околиці села Кривче Борщівського району. Цивілізована, із освітленням, із облаштованими сходами та магазинами сувенірів у підніжжя. Туди людина заходить наче цар, вільно пересувається на повний зріст, спокійно пропускає потік людисьок, що суне назустріч, та насолоджується казкою, що її розповідає гід – про суворого Володаря печери, про його вільнолюбну наречену Наталочку та про їх фантазійний звіринець. Ось сова, а ось фламінго, а десь там нагорі – буйвол, що тягнеться до води унизу. А ось і сам Господар, якого викликали ви самі, коли постукали у величезні кам’яні барабани. У одному місці із стін печери Кришталевої стікає надзвичайно чиста та насичена мінералами вода – обов’язково спробуйте її! Незабутній смак! І звісно не забувайте дивитися угору – саме там, куди не дотягується людська рука, ростуть найкрасивіші кристали. Природа створювали їх тисячі років – дух захоплює від безмежності часу!

Та геть інша від перших двох печера Вертеба. Вхід до неї причаївся серед чистого поля біля села Більче-Золоте Борщівського району. Просто у полі стоїть камінь, на якому встановлений горщик із типовим трипільськім візерунком – символ того, що саме ви зараз побачите у печері. Вертеба на сьогоднішній день – це найбільше сховище генетичного матеріалу трипільців, таємничої культури, носії якої довгий час жили на території України, але невідомо куди зрештою поділися. Сама печера хоча й входить до найбільших у Європі – 9 км розвіданих ходів – для туристів показує лише 800 метрів експозиції. Це – єдиний у світі підземний музей трипільської культури. Нещадно пограбована у минулі часи – то зміною влади, то простими мародерами, печера Вертеба тим не менш й досі береже у собі безліч багатств. Постійно діючи розкопи відкривають все нові й нові таємниці під товстим шаром чорнозему, що його нанесло сюди за 5 тисяч років. І хто знає, до яких ще секретів трипільців доберуться науковці краєзнавчого музею у майбутні роки?

Ukraina Incognita

Comments are closed.