З його висот видно аж за небокрай, – біля Тернополя є забутий кам’яний кар’єр (фото)

Більше навідуються туди археологи. Шукають людські сліди від палеоліту аж до середніх віків. Виявлені стоянки періоду Ашель (300 -100 тис. р. до н. е.), поселення бронзового віку і періоду раннього заліза, кургани Київської Русі. Експозиції з археологічних розвідок можна побачити в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Кар’єр географічно знаходиться вище Тернополя. Складається з двох територій. Перша – це гора дрібного каменю. З неї розкривається долина річки Нестерівки або по-місцевому “стависко”. На захід від неї видно кривулю – найкрутіший залізничний поворот між Тернополем і Львовом. Далі – села Курівці, Цебрів, дорога в’ється стрічкою Під Гай і до Гаю. На схід – зір сягне мурів Тернополя.

Другу територію називають “ямою”. Це не просто яма. Ширина урвища місцями сягає до 50 метрів, довжина близько двохсот. А глибина з обривів до дна – тридцять, а може й більше.

Антуражем “ями” є величезні брили каміння, окремі у величину людського зросту. Вони зрідка зриваються з висоти і летять з гуркотом, аж земля гуде. Тож дном не так вже й безпечно ходити. Ці брили цікаво розглядати, бо можна помітити скам’янілі відбитки дрібних організмів, які колись населяли древній океан Тетіс.

З північної сторони урвища тягнеться кам’яна дорога. А ще далі на північ розкривається долина Серету-легенди. По другий берег річки – села Чистилів, Плотича, Біла і так до багатоповерхівок файного міста. Навіть тернопільське озеро видно в хорошу погоду. Насолода від перегляду панорами неймовірна.

Пост скриптум: якось дивно, що туди ще не придумали велосипедний маршрут.

На фото: долина річки Нестерівки і дядько Остап повернувся на схилі літ додому, ловить коблики (там так називають дрібну рибку); гора, вид з гори на Курівці і Великий Глибочок; яма, каміння і вид на долину-заплаву Серету.

Пост-пост скриптум: у другій половині 50-х минулого століття директором кар’єру був мій дідо.

Назар Наджога