Лемківські кривульки: на Тернопільщині демонструють унікальні вбрання та прикраси української етнічної групи
Не кожна лемкиня могла дозволити собі дорогі прикраси.
Лемківські кривульки – автентичне лемківське вбрання та прикраси – демонстрували в місті Монастириськ, що на Тернопільщині. Там запрошують людей в етнотури, щоб подивитися на культуру лемків. Це етнічна група українців, які були виселені з Лемківщини в 1947 році та розпорошені Україною. – йшлося в сюжеті ТСН.19:30 27 листопада.
Лемківська історія, культура та оздоба на Тернопільщині – саме тут лемки, виселені Радянською владою з батьківщини, роками бережуть свій спадок. І саме тому ця місцина – унікальна для етнотуризму. Першими зануритися у історію лемків початку минулого століття запросили журналістів та туроператорів.
Унікальне вбрання та прикраси: найцінніша лемківська кривулька сплетена на кінському волоссі дуже-дуже дрібним бісером.
Не кожна лемкиня могла дозволити собі таку прикрасу, але бажали її усі. Бо кривулька була своєрідним оберегом – складалася з ромбів, які мали у собі два трикутники – чоловіче та жіноче начало. А ще червоне тло, яке символізувало позитивну життєву енергію для жінок. У намітці ходили до церкви та на весілля. Під довге біле полотнище ховали волосся і фіксували на потилиці великим вузлом.
І особливе мистецтво – це зав’язування хусток по-лемківськи. Кінці опускалися до долу і зав’язувалися у ледь помітний вузлик. Вишивані хустки просто накидали на плечі чи голову. А жінки під хустками мали ще й очіпки.
Жіноче вбрання було кількаярусне. Спершу – спідник, потому кабат, а по верху – запаска. На вишиту сорочку неодмінно одягався горсик.
Лише у Монастириському музеї “Лемківське село” – понад триста експонатів вбрання. Тож тут вже чекають на етнотуристів, щоб розказати їм про збережену лемківську культуру.
Коментарі вимкнені.