“На народження мого сина чекали 22 тисячі підписників” – блогер з Тернополя Таня Пренткович

Ви бачите їх щодня, перетинаєтеся з ними на вулиці, працюєте в одному офісі, стоїте в черзі по каву. Вони мріють, ризикують, падають, але не зупиняються. Змінюють себе і змінюють світ. І досягають вершин. У них своя історія, свій секрет і своя теорія. Гість програми “Теорія великого виклику” на Канал24 – блогерка в Instagram Тетяна Пренткович.

Про створення блогу

– Насправді, ніколи не було ідеї робити саме блог. Просто в 2012 році чоловік створив мені Instagram.

– Захотілось більше викладати фото. Десь там з’явилися мої “ПП рецепти”, а потім ми відкривали наш Tigerbox, і я теж про це захотіла написати. Потім я завагітніла і зрозуміла, що ці моменти треба зберегти в своїй пам’яті і чому б це не робити просто на фото? Буде так званий “живий” щоденник з твоїми і емоціями, і з фото, які завжди з тобою.

пренткович
Один з перших постів Пренткович

– Ти коли вагітний, то не дуже активний. Багато любиш полежати і це якраз ідеальний час, щоб просто пописати було. І в мене з’явилась своя аудиторія. І на народження сина вже чекало 22 тисячі людей, якщо не помиляюсь.

пренткович
На народження сина блогерки чекали 22 тисячі підписників

– Я просто зрозуміла, що мені подобається це робити, а коли воно почало монетизуватися, в мене взагалі був шок спочатку. До речі, першою моєю рекламою був скраб, який я сама купила. Я пам’ятаю, як я раділа якомусь кейсу на телефон. Це завжди були такі дрібнички, але я не вірила.  Я ж просто публікую сюди свої фотографії, а ви мені подарунки даруєте? А люди зрозуміли, що мені щось можна подарувати  і їхній бізнес трішки “заграє”.

– І в один момент я просто сказала: “Досить!” Я просто назвала ціну, я не пам’ятаю, чи це було 300 чи 150 гривень, але мені заплатили. І я тоді така: “Ого! Це тепер так працює?!” Потім я зрозуміла, це ж така сама робота, як і в всіх.

Про заробіток в Instagram

– Ніхто не знає точної суми. Це все залежить від тебе, від того як ти себе позиціонуєш, як ти виконуєш свою роботу. Бувають місяці, коли це десь перед святами, коли ти можеш заробити кілька тисяч доларів, а є просто період, коли будеш мати кілька тисяч гривень. І це нормально. Але, якщо ти працюєш, ти будеш отримувати своє.

– За словами “пощастило” стоїть дуже величезний шмат роботи. Ми бачимо тільки кінцевий результат – тих два абзаца посту, наприклад, і фото. Була історія в лютому 2018 року, коли син захворів на пневмонію і ми попали в реанімацію. Це було перед днем святого Валентина, а тому була оплачена величезна кількість реклами, адже всім потрібно і всім вже горить, і не завтра, а саме сьогодні.

пренткович
Син блогерки Іван

– Пам’ятаю, як я зі сльозами просто на другий день після реанімації залишала сина, їхала додому і мені потрібно було зробити фото. Я вдавала, що щаслива, безтурботна і саме зараз мені захотілося сфотографуватися з цими фруктами.

Про успіх блогу

– Я вважаю, що успіхом мого блогу є те, шо там справжнє життя. Життя в цей момент, а не підготовлений там за три тижні до цього пост. В мене такого нема. Я пишу про те, що зараз відчуваю. Якщо я зараз відчуваю, що я хочу з’їсти м’ясо, хоч я його не їм сім років, то я про це напишу. А не буду писати про кохання або про стосунки.

В мене був такий період в житті, коли я все сама. Пам’ятаю, що я собою пишалась: дитина на грудному вигодовуванні завжди зі мною, у закладі зарплату нараховую вже на другий день після пологів, блог веду сама, фотографую, готую чоловіку їсти, прибираю і ще воджу машину на ручній коробці передач. Мені здавалось, що я супер-жінка, я собою дуже пишалася, але я просто не отримувала від цього задоволення.

– Я настільки виснажувалась, що в мене не було навіть сил порадіти тому, шо я молодець. В один момент я навчилась делегувати. В мене з’явилась хатня робітниця, яка приходила раз в тиждень, допомагала мені наводити красу. Я нарешті довірила повністю чоловіку справи над Tiger.

Про відкриття бізнесу

– Я приїхала додому на канікули, бо навчалася в Польщі, і потрібна була якась робота. Офіціанткою мені не хотілося знову йти і мені чоловік запропонував продати свої якісь речі. 

– Я пам’ятаю, створюю цю сторінку “ВКонтакті”, назвала її Tania odziez, що в перекладі з польської дослівно означає “дешевий одяг”. Але всі думали, що то просто “Таня одяг”. Завоювала свою аудиторію. Коли закінчились вже свої речі, то ми почали їздити на стоки, на секонди.

Ми ночували в машині під самими секондами, щоб першими зайти. Це як полювання, можна сказати, коли ти просто серед нічого знаходиш класний тренч від Burberry. І потім ти розумієш, що ти його продаси і класно. Було важко, по-перше, фізично, а по-друге, люди завжди в секонді були дуже злі. І всі штовхались, сварились.

– Потім ми перейшли з Орестом на стоки в Європі. Тобто, ми їздили на розпродажі різні. Але потім виріс долар. Ми просто вирішили, що ми хочем дитину. Я зрозуміла, що це робота точно не для вагітної жінки, адже це надто небезпечно. І тоді в нас з’явився Tiger.

пренткович
Власний ресторан східної кухні Пренткович

Comments are closed.