Тризубівець Василь Лабайчук – на волі

Тринадцятого квітня після майже чотиримісячного перебування за гратами у Запоріжжі звільнено з-під варти дев’ятьох тризубівців, у тому числі й тернопільського Василя Лабайчука, яких переслідують за спиляння з пам’ятника Сталіну голови. З цієї нагоди у Тернополі відбулась прес-конференція.

У заході взяли участь ті, хто упродовж чотирьох місяців докладали зусиль для того, щоб тризубівців звільнили. Це голова обласної ради Олексій Кайда, один з керівників «Тризуба» Євген Філь, Олег Вітвіцький («Українська справа»), депутат міської ради Тарас Юрик. І, звісно, сам Василь Лабайчук.

Олексій Кайда зазначив:

– Приємно бачити Василя поряд з нами. Ця молода людина чотири місяці провела за гратами, але не зламалася. Випробування додало Василю духу, міцності, витривалості. Прикметно, що вдалося витягнути хлопців напередодні святкування у Холодному Яру – там зібралися люди, які готові іти до кінця за українську незалежність.

Чотири народні депутати, відкинувши політичні амбіції, приналежності, подали руку допомоги заарештованим патріотам. (Клопотання про поруки заявили народні депутати Лілія Григорович, Зіновій Шкутяк, Володимир В’язівський і Андрій Пару бій – авт.).

Василь Лабайчук у деталях розповів журналістам про своє затримання, як спочатку завезли до Збаразького райвідділу міліції, потім – в обласне управління внутрішніх справ, де його допитував слідчий карного розшуку – про підрив пам’ятника Сталіну та підпал офісів Партії регіонів. Відразу вилучили мобільний телефон, тож хлопець навіть не зміг повідомити рідних про затримання. Згодом перевезли на Івано-Франківщину. У пакетах, які завантажували у бус, Василь упізнав свої речі, з того зрозумів, що у нього вдома провели обшук. 11 січня групу затриманих тризубівців привезли на аеродром у Львів, звідки у супроводі озброєних автоматами беркутівців літаком переправили у Запоріжжя.

Василь розповідає, що як у насмішку тризубівцям роздали пам’ятки затриманих, де виписано їх права. У дійсності права ув’язнених порушували, як мовиться, на кожному кроці. Їх годували раз на дві доби, і то такими харчами, що краще було їх не їсти. Умови утримання – холод, сирість, у горняті замерзала вода, на вікнах – лід. Зі слів Василя, з боку адміністрації установи були такі дії, жести, аби погіршити тризубівцям стосунки з іншими затриманими. Камеру (Василь каже мовою в’язнів – «хату») прослуховували, але співкамерники виявили «жучок» і втопили його в унітазі. Після того відразу ж у камері провели «шмон».

Про стосунки із затриманими Василь Лабайчук розповів таке: спочатку було непорозуміння. Тризубівцям заздрили, бо очевидним було, що скоро їх випустять. А ще інші затримані ніяк не могли зрозуміти, як це йти на злочин без матеріальної вигоди. «Бандерштат» починається з Полтави – таке почув Василь у СІЗО від донецьких ув’язнених.

 

Двічі Лабайчука возили на допит в СБУ – у справі підриву пам’ятника Сталіну. Саме там, з його слів, до нього застосовували методи, що завдавали болю: наручники затискали так, що переставав відчувати пальці, змушували робити розтяжку, при цьому руки були за спиною, заковані у наручники. Чинився шалений психологічний тиск, погрози. Були спроби сфабрикувати ще одну справу – про воєнізоване формування. На другому допиті Василь відмовився відповідати на запитання без адвоката. Але слідчий запевнив, що допитує його в іншій справі як свідка. Втім, зауважив Василь, свідок теж може відмовитися від дачі показань без присутності адвоката.

Василь подякував політичним партіям, громадським організаціям, жителям рідного села Краснопільців, місцевому священику Олегу Ярошу за моральну підтримку.

Євген Філь наголосив, що спиляння з пам’ятника Сталіну голови – вимушений крок тризубівців. Бо після того, як у травні минулого року у Запоріжжі комуністи звели цей пам’ятник кату українського народу, було декілька звернень до прокуратури з вимогами про демонтаж, однак жодного реагування не дочекалися, тож хлопці мусили виконати цю місію. Під час суду усі дев’ятеро заявили, що не шкодують про скоєне, готові ще раз таке зробити.

Євген Філь відзначив велику заслугу у звільненні хлопців Андрія Парубія. Саме він закликав інших народних депутатів підтримати тризубівців, був присутнім на суді, переконував суд звільнити хлопців під поручительство, бо вони не злочинці, а патріоти.

Приїхати у Запоріжжя на судовий процес змогли родичі та побратими Василя – завдяки підтримці мера Тернополя Сергія Надала, який допоміг із транспортом.

Євген Філь подякував усім, хто допомагав матеріально затриманим хлопцям. Гроші здавали підприємці, політичні діячі. Адже кожного із дев’яти треба було забезпечити адвокатом, а це на сьогодні вартує великих грошей.

Утім, це ще не кінець переслідувань тризубівців – 21 квітня  Василь Лабайчук повинен з’явитися у Запорізький суд на чергове судове засідання, де розглядається кримінальна справа про пошкодження майна (саме так нині кваліфікують обезголовлення пам’ятника Сталіну). Слід відзначити, що 21-річний Василь Лабайчук після чотиримісячного поневіряння виглядає переможцем, а не переможеним.

 

Ольга КУШНЕРИК, газета “Свобода”